Про принципову зміну способу життя, аби ми не знищили повністю свій світ, закликав німецький учений професор Ернст Ульріх фон Вайцзеккер.
Співголова «Римського клубу» в інтерв’ю для дієцезіяльного тижневика Каринтії «Sonntag» підкреслив, що людям необхідно терміново будувати нову свідомість, «бо безславні тренди минулих років призвели до знищення спільного дому».
Водночас він висловив якнайвищу вдячність Папі Францискові за його енцикліку «Laudato sі’». «Це прекрасна енцикліка! Святіший Отець виразно каже в ній: так далі тривати не може, це убивча програма,» — підкреслив Вайцзеккер.
Німецький науковець також сказав, що він розрізняє «пустий світ» і «повний світ». Те, що сто років тому в пустому світі ще було прийнятним, у повному світі вже стало частиною самогубства. «Що ти робиш, коли хочеш мати більше риби? — пояснював свою думку вчений. — Якщо в пустому світі в тебе є більше сітей, човнів, рибалок, то ти маєш більше риби. А в повному світі найважливішими є зони забороненого вилову, інакше гинуть рештки рибного багатства, які ще існують».
Але нинішня економіка, а також релігії, всі мови світу і всі людські інстинкти походять ще з «пустого світу». «І ми так поводимося. Ми не усвідомили ще, що разом зі зростанням населення й вимог споживацтва повністю змінилися принципи, всі правила. Ми повинні це усвідомити й поводитися відповідно», — сказав Вайцзеккер і додав: цей погляд близький також і Папі Франциску. Він бо каже, що цивілізація, збудована на скупості, прагненні особистої вигоди, а також на браку дбання про природу, — неспроможна утримати спільний дім.
На це звертає увагу і видана 2017 року книжка під редакцією професора Вайцзеккера «Тепер наша черга». Публікація Римського клубу закликає до «нової свідомості», оскільки та стара свідомість, що походить ще з «пустого світу», «принесла індивідуалізм, егоїзм, гаданий прогрес тощо. Для того світу це було “визволенням”, натомість для нинішнього світу це вже невідповідне». А нинішнє людство, переконує професор, має «достатні знання, аби здійснити переміни, необхідні для утримання світу».
Римський клуб вважає, що треба насамперед потурбуватися про краще використання наявних багатств: води, енергії чи копалин, а збільшити їх можна навіть уп’ятеро. Це би означало, що можна, не відмовляючись від досягнутого комфорту, зменшити до 1/5 використання природних багатств. Вочевидь треба пам’ятати, щоб це було фінансово корисніше, ніж звичайний економічний розвиток.
Професор Ернст Ульріх фон Вайцзеккер з 1991 року є членом, а з 2012 року — співголовою «Club of Rome», міжнародної організації типу think tank, створеної 1968 року, яка об’єднує вчених, політиків і бізнесменів довкола проблематики врівноваженого розвитку людства. Займається дослідженнями та публікаціями текстів про глобальні проблеми світу, зокрема ті, що пов’язані з екологічними загрозами.
Титульне фото: Art People Gallery
фінансово.
Щиро дякуємо!
