Поради

5 євангельських настанов, які треба добре опанувати

10 Серпня 2018, 11:59 1188

Євангеліє таке революційне за своєю суттю, що перевертає наше звичне уявлення про світ і про те, як він повинен жити.

Однак занадто часто ми повністю ігноруємо той чи інший вірш, якщо його застосування вимагає, на нашу думку, чогось надмірного. Чимало християн пробігають очима найважчі слова Писання, аби швидше звернутися до приємніших для себе заповідей, які легше застосувати, пише ДивенСвіт.

Але такий спосіб не тільки обкрадає Євангеліє, а й позбавляє нас радості довіряти Богу по-справжньому, навіть коли Він просить від нас щось складніше.

Ось ті п’ять віршів, що їх багато християн часто ігнорують:

 

1.Не противитися злій людині

«А я кажу вам: не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ. І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві. Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся» (Мт 5,39-42). 

Нагірна проповідь Ісуса — одне з найрадикальніших Його повчань. У цьому уривку Христос перевертає наше мислення з ніг на голову і просить учнів по-новому глянути на їхніх «ворогів». Усі ми чули заповідь Христа «підстав іншу щоку», але не завжди розуміли, що мова не тільки про прощення в серці, але й про зовнішній прояв благодаті та співчуття, а не захисної реакції — ударом у відповідь.

Досі актуальною залишається думка, що віру необхідно захищати за будь-яких обставин, обстоювати інтереси християн у нашій культурі, бути «борцями» за Церкву. Але Ісус закликає нас переглянути своє сприйняття справедливості. Звісно, нам потрібно допомагати бідним і обурюватися, якщо їх гноблять; але Ісус просить нас не займати оборонної позиції, якщо справа стосується особисто нас.

В епоху, коли стало можливим оголосити бойкот того чи іншого продукту, і загальної істерії з приводу і без, заповідь «не противитись злій людині» важка для сприйняття, а тому часто ігнорується.

 

2.Страждання не повинні бути сюрпризом для християн

«Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам. Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість, за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало. Коли ж комусь із вас мудрості бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться. Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; – людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах. Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням, а багатий – пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави. Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів’яне. Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять» (Як 1,2-12).

Із 12 перших учнів Христа 10 були мучениками за віру. Ще один був заарештований, а ще один наклав на себе руки. Так, вони жили в дуже ворожий для християн час; але вони були готові до тимчасових страждань заради вічної слави.

У культурі, де громадянська опозиція часто заслуговує на осуд і всілякі утиски, ми все одно дотримуємося думки, ніби християни не тільки заслуговують на безтурботне життя, повне всіх благ, а й мають право обурюватися і перебувати в шоці від суспільства, яке не поділяє наших цінностей.

Однак Яків говорить зовсім про інший підхід до життя, де немає місця євангелію благополуччя і банального «врятуй себе сам». Він попереджає послідовників Христа, що наша віра пройде випробування  і тільки так вона стане сильнішою. Нам варто очікувати страждань не тому, що Бог злий, а тому що Він хоче, щоб ми покладалися на Його силу, а не на власну.

Якщо ж ми прагнемо до земного щастя за ціну вічних нагород, то ми все переплутали. У культурі комфорту й достатку послання Якова легко пропустити повз вуха, і прирівняти сильну віру до земного успіху.

 

3.Ненависть — це те ж саме, що вбивство

«Кожен, хто ненавидить брата свого, – душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б» (1 Йн 3,15).

Ісус постійно наголошував, щоб Його учні не обмежувалися зовнішнім дотриманням правил, але щоб і внутрішньо стежили за своїми думками та почуттями. В Євангелії від Матея Він прирівнює хіть до перелюбства, а в Першому посланні Йоана говорить ще суворіше, називаючи ненависть убивством.

Напевно, небагато християн скажуть, що вони «ненавидять» когось; але, якщо бути чесними, наші дії часом свідчать саме про таке ставлення. Для Ісуса ненависть — це не просто бажати комусь зла; це — відсутність любові.

Коли ми говоримо про когось погано — про друга, про відому людину, про лідера, — робимо це без любові й бажання виправити людину, то треба серйозно задуматися про свої мотиви. Ось чому Ісус використовував такі драматичні приклади: легко засуджувати зовнішні дії, але для Бога важливіше те, що відбувається в глибині серця.

 

4.Не піддавайтеся почуттю страху

«Бо Бог дав нам не духа страху, а сили, любові й поміркованості» (2 Тим 1, 7).

Страх — одна з найсильніших емоцій. Ми користуємося ним, щоб уберегтися від небезпечних ситуацій і не допустити для себе шкоди. Але якщо мати віру, де «хто любить душу свою — погубить її», то почуття самозбереження — не завжди правильний вибір.

Коли Ісус Навин вів свій народ в Обітовану землю, Бог сказав йому:

«Будь мужнім і хоробрим: ти бо маєш передати цьому народові в посілість землю, про яку я клявся їхнім батькам, що дам їм» (ІсНав 1,6).

У посланні до Филип’ян нам сказано:

«Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі» (Флп 4,6-7).

Тож страх — це питання довіри. Якщо ми віримо, що Бог саме такий, яким себе представляє, то нам нема чого боятися. Наш страх говорить лише про те, наскільки велика наша довіра Йому і віра в Його обітниці.

Якщо любов поступається місцем страху, то перспектива спотворюється.

Ось чому нам сказано: «Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові» (1 Йн 4,18).

 

5.Не покладайтеся на земні багатства

«Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Істинно кажу вам: трудно багатому ввійти в Небесне Царство» (Мт 19,23).

У 19-му розділі Євангелія від Матея юнак нібито глибоко зацікавився духовними питаннями і прийшов з ними до Ісуса. «Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?» Він розповідає Ісусові про всі свої добрі справи, і навіть про те, як він навчився любити ближнього як самого себе, а потім питає:  «Чого мені ще бракує?»

Ісус відповів багатому юнакові:  «Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за Мною». Коли той чоловік відходить від Нього, Ісус наводить приклад верблюда, якому потрібно протиснутися у вушко голки, показуючи тим самим, наскільки ж «трудно багатому ввійти в Небесне Царство».

Ісус розумів, що слідувати за Ним означало присвятити всього себе і все, що у нас є, але для багатьох людей фінансова стабільність і комфорт, який дають гроші, займає в серці більше місця, ніж будь-що інше. Тому Ісус і казав своїм учням:

«Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт 6,21).

Цей вірш не просто засуджує жадібність. Це ілюстрація того, як сильно Бог жадає, щоб ми довіряли Йому повністю; аби не хвилювалися; покладалися на те, «де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають».

Коли ми витрачаємо час на страхи і хвилювання через наші банківські рахунки та фінансову стабільність, ми ігноруємо заповідь:

«Ось чому кажу вам: не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі?» (Мт 6,25).

 

Щомісячний борг
Зібрано Залишилося зібрати
18227грн
8924грн
Потрібно зібрати
27151грн
Залишився
1день
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: