Роздуми над Першим читанням на суботу ХІХ Звичайного тижня, рік ІІ
Надійшло до мене таке слово Господнє: «Чому ви все говорите в Ізраїльській землі цю приповідку: “Батьки їли недоспілі виноградини, а на зубах у дітей оскома?” Клянусь Моїм життям, – слово Господа Бога, – не будуть уже більше тієї приповідки в Ізраїлі повторювати. Ось бо всі душі – Мої; чи душа батькова, чи душа синова – Мої вони. Той, хто згрішить, той помре.
Хто праведний і творить суд і справедливість, на узвишшях не їсть, очей до бовванíв дому Ізраїля не підводить, жінки ближнього свого не безчестить, до жінки під час спливу не наближається, нікого не утискає, заставу, що за борг узяв, повертає, здирства не чинить, голодному дає хліба, нагого одежею вкриває, на лихву не позичає і не бере відсотків, руки свої стримує від несправедливості, суди справедливі між людьми вирікає, у заповідях Моїх ходить і суди Мої пильнує, щоб творити правду, – той праведний, і напевно буде жити, – слово Господа Бога. Як же він породить сина розбишаку, що проливає кров, і чинить якийсь із тих гріхів, цей син не буде жити! Адже він учинив усі ті мерзоти, – він мусить умерти: кров його на ньому буде.
Тому Я судитиму кожного з вас, доме Ізраїля, за вашими вчинками, – слово Господа Бога. Наверніться, зречіться всіх ваших переступів, щоб не мати вам більше приводу до гріха. Повідкидайте геть від себе ваші гріхи, якими ви згрішили супроти Мене, і зготуйте собі нове серце й новий дух. Чого ж бо вам умирати, доме Ізраїля? Мені бо не люба смерть помираючих, – слово Господа Бога. Наверніться ж і живіть!»
Єз 18,1-10.13б.30-32
Пророк Єзекиїл вчить правильного ставлення сучасних йому ізраїльтян до життя. Період діяльності пророка — це час вигнання, перебування далеко на чужині. Панують песимістичні настрої: все погано! І що ми зробимо? Це наші батьки натворили бід, а ми пожинаємо плоди їхнього життя. Вони нагрішили, а ми страждаємо на чужині! Оскома в нас, але ж не ми провинилися…
Так? Упевнені? Легко перекласти тягар відповідальності на інших. Хто винен? Попередники, влада, сусід, інший… А Бог думає інакше. Якщо при інших нагодах пророк казав, що це Бог дасть нове серце й новий дух (11,19; 36,26), то тут каже: «зготуйте собі нове серце й новий дух». Я будую себе, я творю своє майбутнє, я відповідальний за себе. Маємо — на сто відсотків — багаж минулих поколінь і наслідки їхнього вибору; але я і моє майбутнє не в руках якоїсь «долі», а в моїх!
Господи, я завжди маю шанс на життя, на Твоє милосердя. Навчи мене відповідальності за моє існування, щоб сьогодні і завжди я жив у світлі Твого Слова!
фінансово.
Щиро дякуємо!
