Роздуми над Першим читанням на четвер ХХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Брати! Хай ніхто себе не обманює. Якщо комусь між вами здається, що він мудрий у цьому віці, нехай стане нерозумним, аби стати мудрим. Адже мудрість цього світу є безумством у Бога. Як написано: «Він ловить премудрих у їхніх хитрощах». І знову: «Господь знає думки мудрих, що вони марні».
Тому хай ніхто не хвалиться між людьми, бо все воно ваше: чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє – все ваше! Ви ж – Христові, а Христос – Божий.
1 Кор 3,18-23
Знову апостол повертається до теми Божої мудрості, що протиставиться мудрості цього світу. Божа мудрість виглядає як безумство, але це не відмова від мислення, від логіки, від раціональності. Просто Божа логіка — не від цього світу. Проявлена на Ісусовому хресті, вона перевищує думки людей цього світу. А тому не треба ту світську логіку вводити й застосовувати у Церкві: всі ті поділи на групки впливу, пошук влади чи слави, бажання значити більше від інших. У світі це нормально, але серед християн — ні.
Це не я належу до якогось лідера (навіть найсвятішого). Павло перевертає уявлення про це з ніг на голову: це лідери належать вам! Вони — ваші міністри, тобто служителі. Більш того, все є вашим! А належать віруючі лише Христу. Тому тим всім, що вам належить (світ, життя, смерть, теперішнє, майбутнє), ви не можете керувати згідно з вашим особистим розумінням та поглядами. Лише підданість Христу робить нас справжніми вільними стосовно всього. Ось мудрість Божа, що перевищує замкнутість світу в егоїстичному самовозвеличенні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
