Християнин може молитися вдома, але є молитовна справа, яку один християнин звершити не може, і яку Господь закликав звершувати всій Церкві в єдності. Ці служби і звались «літургійними» від двох грецьких слів «лейтон» і «ергон» — спільна справа.
На Літургію збирались ще в суботу ввечері. Древні християни розуміли, що неможливо від повсякденного життя відразу перейти до одухотвореного і Божественного. Тому потрібна інтенсивна молитовна підготовка. Приготуванням був Псалтир і старозавітні пісні. Читали Святе Письмо Старого Завіту. Згодом в Літургію ввели Новозавітнє читання Апостольських послань до громад. Молитовна духовна підготовка до Літургії переросла у церковні богослужіння Вечірні, Утрені, Годин тощо. Сьогодні ми ними часто нехтуємо, не надаємо значення і не стаємо їхніми учасниками, лише приходимо на Літургію. Однак Вечірня і Утреня готують нас до Літургії, розповідає Дивенсвіт.
Щоб зрозуміти Літургію, важливо вміти побачити в ній перехід, подорож, мандрівку. Так, як у євреїв був перехід від єгипетського полону через пустиню до обіцяної Богом землі — Песах (Пасха). Літургія — це також рух, піднесенням людських сердець, розуму, почуттів до Бога, до небесного святилища, туди де вознісся Христос.
Починається це піднесення, коли вірні полишають свої домівки щоб «зібратися до Церкви», тобто наочно показати собі та світові нову дійсність, нове утворення, нову божественно-людську спільноту. Ми збираємося до храму не лише, щоб «помолитися разом» чи отримати божественну поміч. Нас збирає сам Христос для участі у Його служінні нам, тобто в Його Літургії. Щоб ввійти в радість Його присутності, треба спершу залишити свою буденність (свої клопоти, немічність і гріховність) і молитовно ступити в іншу реальність, у котрій «Він взяв хліб, благословив і подав їм». Саме у храмі під час Богослужіння ми збираємося, щоб зустріти свого Господа і стати часткою Його Божественного життя через Пресвяту Євхаристію.
Для достойного звершення Євхаристії готуються як її служителі (єпископи, священики, диякони, тощо), так і вірні, що беруть у ній участь. Священнослужителів устав закликає до сердечного спокою і примирення з усіма, уникання гріхів (навіть лукавих думок) та євхаристійного посту.
Цього ж мають дотримуватись і вірні, які готуються прийняти Причастя. Давніші приписи передбачали також посилену домашню молитву у вигляді Правила до Святого Причастя, тобто особливого молитовного правила про достойне прийняття Євхаристії, яке молились і священнослужителі, і вірні.
Оскільки Літургія — це подяка Богові цілої людини, то й приготування передбачає як духовний (молитви, душевний покій, прощення), так і тілесний (чистота, піст) виміри.
Перед початком Літургії священнослужителі моляться т. зв. вхідні молитви, які висловлюють покликання кожного християнина до сопричастя з Богом. Священики, усвідомлюючи власну гріховність і немочі, моляться, просячи в Господа скріпити їх на службу, прикликаючи при цьому заступництво Пресвятої Богородиці й усіх святих.
фінансово.
Щиро дякуємо!
