Світ

Франциск і Латвія. Розвивати «сопричастя у відмінностях»

24 Вересня 2018, 17:00 368

 

Латвія — це друга з черги країна, яку відвідує Папа Франциск під час 25-ї Апостольської подорожі.

Через двадцять п’ять років після візиту святого Йоана Павла ІІ на землю Латвії ступив Святіший Отець Франциск, повідомляє Vatican News.

 

Трохи статистики

Згідно зі статистичними даними, на майже 2 мільйони населення кількість католиків у Латвії налічує приблизно 400 тисяч, що становить понад 20%, а лютеранська спільнота має понад 700 тисяч. На кожного священика в Латвії припадає 2488 вірних. Католицька Церква Латвії має 8 єпископів, 166 священиків, 99 черниць. У чотирьох дієцезіях налічується 263 парафії та 22 душпастирські осередки.  У душпастирській праці допомагають 270 катехитів-мирян. Церква опікується 10 навчальними закладами та 5 харитативними осередками.

Від часу візиту папи Йоана Павла ІІ кількість католиків у Латвії зменшилась на понад 100 тисяч через масову еміграцію з країни, яку залишила майже третина населення.

Це один із важливих викликів, що стоїть перед Католицькою Церквою в Латвії, яка несе важкі наслідки 50 років атеїзму та насильного придушування проповіді Євангелія. Це залишило глибокі сліди в багатьох людях та в суспільстві загалом, а тепер там відчувається сильний вплив практичного матеріалізму споживацького суспільства.

Основне населення Латвії – латиші. Українська громада (близько 50 тисяч) є четвертою за чисельністю після латиської, російської та білоруської.

 

Трохи історії

Предки балтійських племен з’явились на території Латвії в другому тисячоріччі до Христа. Раніше там жили предки фінно-угорських племен. 1048 року в Курляндії споруджено першу церковцю. Київський літопис згадує про храм у місті Лудзя. 1180 року розпочав місійну діяльність німецький монах Майнард, який спорудив храм на острові Ішкіле, де 1186 року його й висвятили на єпископа — першого на цих землях.

1206 року ці землі об’єднались під назвою Лівонія. На IV Латеранському соборі у 1215 році папа Інокентій ІІІ проголосив Лівонію «Марійною землею», так само як Палестину називали «Землею Ісуса». 

 

 

Візити ввічливості

Першими подіями в 25-й Апостольській подорожі стали візит ввічливості до Глави Держави та зустріч із представниками влади і дипломатичного корпусу

Щоразу, коли ми вчимося зосереджуватися на речах вищих від нас і від наших інтересів, зрозуміння та взаємна підтримка перетворюються в солідарність, яка стає способом створити історію. На цьому наголосив Папа Франциск у своїй першій промові в Латвії. Він виголосив її під час зустрічі з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства. Зустріч відбулася в президентському палаці в Ризі й була поєднана з візитом ввічливості до Глави Держави.

До Риги Глава Католицької Церкви прибув сьогодні вранці, 24 вересня 2018 р., з Вільнюса, здійснивши годинний переліт повітряним судном авіакомпанії «airBaltic». В аеропорту відбулася офіційна зустріч за участю Президента Латвії Раймондса Вейоніса, який зустрічав Папу біля трапу літака.

 

 

Свобода можлива завдяки корінню

Промовляючи після Глави Держави, Святіший Отець подякував за запрошення, підкреслюючи, що з радістю відвідує цю країну та місто, яке «в минулому було позначене важкими соціальними, політичними, економічними й духовними випробуваннями», але сьогодні стає «одним з важливих культурних, політичних і портових центрів регіону».

«Ви святкуєте сторіччя вашої незалежності, значущий момент у житті всього суспільства. Ви дуже добре знаєте ціну цієї свободи, яку ви мусіли здобувати й наново отримувати», — сказав Папа. Свобода, підкреслив він, стала можливою завдяки корінню та здатності підводити погляд угору, до «вишніх горизонтів», які нагадують нам про «трансцендентну гідність», що є «інтегральною частиною» кожною людини.

 

 

Вміння зосередити погляд на вишньому провадить до солідарності

Святіший Отець зауважив, що йому приємно знати про те, що «у центрі коріння, яке становить цю землю, є Католицька Церква» в повноті співпраці з іншими християнськими Церквами, що є знаком можливості «розвивати сопричастя у відмінностях». Для цього потрібні люди, яким не бракує мужності виходити за межі «конфліктної поверховності» та скеровувати погляд до «найглибшої гідності».

«Таким чином, можемо стверджувати, що кожного разу, коли ми, як люди і як спільнота, вчимося зосередитися на речах, вищих від нас, які виходять поза межі наших часткових інтересів, — порозуміння й діяльність перетворюються в солідарність; а солідарність, у своєму найглибшому значенні та прийнята як виклик, стає способом будування історії в середовищі, де конфлікти, напруження й ті, кого в минулому сприймалося як суперників, можуть досягнути багатогранної єдності, що породжує нове життя». Також Папа підкреслив: подібно до того, як це було в минулому, також і сьогодні «Євангеліє може відкривати шляхи для долання актуальних викликів, цінуючи відмінності».

 

У чому проявляється «материнство» Латвії

Святіший Отець наголосив, що свобода й незалежність — це не лише дар, але також «завдання, яке стосується всіх». Трудитися на користь свободи означає «включатися в цілісний та об’єднувальний розвиток людей і спільноти».

«І в цьому контексті після завершення цієї зустрічі ми підемо до Монумента Свободи, де будуть присутні діти, молодь та сім’ї. Вони нагадують нам, що “материнство” Латвії — а це аналогія, почерпнута з гасла цієї подорожі — знаходить своє відлуння в здатності розвивати стратегії, які насправді будуть ефективними та зорієнтованими на конкретні обличчя цих сімей, цих похилих віком, дітей і молоді — більше, ніж на першості економіки над життям», — сказав Папа. Рівень розвитку, додав він, вимірюється не виключно матеріальними показниками, але також «прагненням породжувати життя та творити майбутнє».

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: