Погляд

5 симптомів токсичної віри

30 Жовтня 2018, 14:27 3176

 

Як колишня атеїстка, я можу сказати, що Бог послуговувався багатьма святими людьми, щоби привести мене до Церкви. Але диявол також використовував людей, які мали симптоми токсичної віри, щоби мене від Церкви відвернути. І здавалося, що це одні й ті самі люди.

Я знаю чимало людей, які були спантеличені докорами Папи Франциска на адресу католиків, включно зі священиками, ченцями та церковною ієрархією. Суворість цих слів видається несправедливою у порівнянні з ніжністю, яку Святіший Отець проявляє до тих, які опинилися на узбіччі Церкви.

Хоч іноді слова Святішого Отця можуть мене дратувати й викликати спротив, я, водночас, розумію, чому він говорить саме таким чином. Євангелізація — це центр понтифікату Папи Франциска, а його самого можна назвати євангелізатором «від природи». І, подібно до Ісуса, він знає, як це треба робити. Люди «всередині Церкви», ті, що повинні знати краще, діставали від Ісуса жорстку критику, тоді як до інших Він ставився з ніжністю. Це та різниця, з якою милосердний батько ставиться до блудного сина та сина, який завжди був слухняним своєму отцеві.

Отож, Папа Франциск вказує на ці речі насамперед тому, що піклується про наші душі. Він не хоче, щоби Церква була переповнена «гробами побіленими», які б лише вдавали, що поводяться правильно, але всередині були повні «трупних кісток та всякої нечистоти» (Мт 23, 27). А, по‑друге, він знає, що навернення та святість людей «у лавках» — це один із найпотужніших антидотів для людей, які покидають Церкву. Позаяк «побілені гроби» насправді не надто переконливо євангелізують.

Як колишній атеїст, я можу сказати, що Бог використовував багато святих людей, аби повернути мене до Церкви. Але диявол теж не сидів на місці та використовував людей із симптомами «токсичної віри», щоб мене відштовхнути. Й іноді це були одні й ті самі люди. Усі ми скомпрометовані в нашій здатності євангелізувати добре, адже всі ми грішні, і в кожного з нас проявляються згадані вище симптоми. Якщо диявол не може вирвати нас із Церкви, він з усіх сил намагається отруїти наше життя й віру.

Ось декілька ознак токсичної віри, які я помітила (для ясності: я ні на кого не вказую пальцем, це лише іспит совісті для всіх нас, також і для мене).

 

1. Безрадісний католик

Чи ви можете дозволити собі посміятися з іншими над проблемами віри або просто їх «відпустити»? Чи ваша віра є прискіпливою, скрупульозною та вибагливою більше, аніж щедрою, радісною та відкритою? Придивіться уважно до своїх дописів і коментарів на релігійну тематику в соцмережах: чи переважна кількість із них, бува, не критичні та гіркі? Чи ви виконуєте роль «офіцера католицької поліції» частіше, аніж роль «католицького євангелізатора»? За ким ви стежите у соцмережах: за проповідниками чи за співробітниками поліції? Віра, не пройнята радістю і миром Святого Духа, не зможе залучити інших до світла Христа.

 

2. Католик‑політик

Вам важко говорити про віру, не торкаючись при цьому політики? На мою думку, саме це відштовхує молодих людей від Церкви (особливо у Сполучених Штатах, де жодна зі сторін не захищає католицький світогляд адекватно). Одержимі політикою люди роблять лиходіїв із політичних діячів та не по‑людяному висловлюються про своїх ідеологічних опонентів. Таким чином вони кривдять і себе, й інших. Політика дуже важлива, але, коли вона стає на одному рівні з нашими релігійними проблемами або змушує нас діяти немилосердно, тоді про жодну рівновагу не може бути й мови. Здоровий відрив від політики — це ознака християнина, який вірить і довіряє Всемогутньому Богу.

 

3. Католик‑фарисей

Що для вас віра: обов’язок чи внутрішнє перетворення? Коли ви говорите про віру, ви згадуєте «зовнішні» речі частіше, аніж навернення та молитву? Це не обов’язково токсичне, але швидко може таким стати. Якщо молитва та відносини з Богом — не в центрі нашого духовного життя, диявол намагатиметься змусити нас зосередитися на зовнішніх речах. Зосередженість на цих зовнішніх аспектах може швидко зробити нас гордими і спонукати до засудження інших, що перешкоджає значущим відносинам із Богом та милосердній взаємодії з іншими людьми.

 

4. Католик «Ми vs. Вони»

Чи можете ви говорити про віру, не вживаючи слів «ліберальний» чи «консервативний», або одного з численних ярликів, які ми використовуємо, аби принизити тих, кого вважаємо «некомпетентними» католиками? Чи часто ви говорите про людей або групи, яких вважаєте своїми ідеологічними ворогами? Якщо наша віра зосереджується на людях, які діють неправильно, тоді ми самі діємо неправильно. Якщо в тому, що ми робимо та говоримо в релігійних колах, переважають чвари й критика, то це, напевно, не походить від Духа, який єднає. Єдність — це ознака чогось більшого, чогось надприродного. Коли ми живемо в дусі єдності (при цьому говоримо правду з любов’ю), то допомагаємо людям повірити в Бога, позаяк це так суперечить мирському мисленню (пор. Йн 17, 20‑21).

 

5. Католик [тут вставте своє пріоритетне питання віри]

Ви присвячуєте більше часу якомусь одному питанню віри, ніж своїм відносинам з Ісусом? Бог просить нас працювати задля справедливості у багатьох різних сферах. Але Він не просить нас ставити будь‑яку проблему благодійності, правди чи справедливості у центрі нашого життя, незалежно від того, наскільки вона важлива. Немає нічого більш гідного уваги, ніж наші відносини з Богом. У нашому житті це проявляється в тому, наскільки «пристрасно» ми ставимося до важливих справ, що їх Бог вкладає в наші серця, які він нам доручає, та в тому, як ми ставимося до інших, незалежно від того, хто вони такі.

Впізнали себе у котромусь із цих описів? Якщо так — не втрачайте надію (або вбийте гінця)! Знайдіть хвилинку зараз, аби зробити паузу і попросити допомоги у Бога. Згадайте про це на найближчій сповіді. Зверніться за порадою до довірених друзів. І, нарешті, вірте, що Бог працює в вас, так само, як і в кожному, допомагаючи очистити нашу віру, аби ми могли більше уподібнитися до Нього. Нам лише треба залишатися з Богом, а Він зробить більшу частину роботи!

 

За матеріалами: Aleteia
Переклад: Анастасія Подлюк, СREDO
 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

віра

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: