Роздуми

4 Вчительки Церкви

01 Жовтня 2018, 14:20 2713

Біографія святих, про яких піде мова у цьому матеріалі, заперечує поширену думку про другорядну роль жінки у Церкві.

Свята Катерина Сієнська, зокрема, крім особистої святості, відзначилася ще й тим, що стала важливою політичною фігурою в непростий час Авіньйонського полону пап. 27 вересня 1970 Вчителем Церкви була проголошена св. Тереза Авільська, 4 жовтня 1970 р. — св. Катерина Сієнська — обидві проголошені Папою Павлом VI. 19 жовтня 1997 Папа Йоан Павло II проголосив Вчителем Церкви св. Терезу з Лізьє; 7 жовтня 2012 року цей список доповнила свята Гільдеґарда Бінґенська.

Почесний титул «Вчитель Церкви» надається святим (тобто канонізованим) чоловікам і жінкам усіх епох, які вирізнялись святістю життя та значними здобутками у богослов’ї. Коли Церква проголошує їх такими, вона певним чином переймає їх вчення. Всього у Католицькій Церкві є 36 Учителів: 32 чоловіки і 4 жінки. Цей матеріал дозволить нам ближче з ними познайомитися.

Свята Катерина Сієнська

Бажання присвятити себе служінню Господу виникло в Катерини доволі рано, тому вже в юному віці вона стала терціаркою домініканського ордену, попри те, що до цієї спільноти раніше приймали тільки жінок похилого віку з хорошою репутацією. Однак Катеринине нестримне бажання й молитви незмінно долали всі перешкоди та упередження.

Своє життя вона не обмежила лише суворим дотриманням посту, палкою щоденною молитвою та фізичними муками. Вона брала активну участь у політичній діяльності, спрямовуючи свої дії на об’єднання розділеної Італії та повернення високого статусу папства на території своєї батьківщини. Не маючи освіти, вона листувалася з відомими людьми свого часу, схиляючи їх до примирення та наслідування ідеалів, які проповідував Христос. Її популярність із часом тільки зростала; Катерина навіть стала першою жінкою, якій дозволили проповідувати в храмі, незважаючи на історичну заборону апостола Павла.

Саме Катерина Сієнська заопікувалася примиренням Флоренції з Папою (місто Флоренція цілком конкретно воювало з Папською областю, а не друкувало визивні статті у пресі), поверненням видимого глави Католицької Церкви з французького Авіньйону в Рим, на столицю святого Петра, «де й належить бути Вам як Папі».

Свята Тереза Авільська

У монастирі Втілення в Авілі, після вісімнадцяти років життя не надто ревною монахинею, вона пережила повторне навернення. Сталося це одного дня, коли вона надовше затрималася біля образу Ісуса Бичованого. Тоді зрозуміла, що, провадячи абияке життя, зраджує свого Вчителя. Святій Терезі Авільській ми завдячуємо багатими роздумами про оселення трьох Осіб Божих у душі християнина (див. «Внутрішній замок»). Якщо ми проживаємо наше життя вірою в просторі між Отцем, який нас любить, і Його возлюбленим Сином, тоді ми точно матимемо Святого Духа, який підкаже нам, що маємо чинити в кожній ситуації нашого життя, писала вона.

Прославлення Терези відбулося досить швидко (беатифікована 1614 року і канонізована 1622-го). По собі залишила сильну писемну спадщину, глибоко духовну і містично багату. Папа Павло VI назвав її «містичним Вчителем».

Свята Тереза з Лізьє

У ХХ‑му столітті св. Тереза стала однією з найулюбленіших святих у католицькому світі. «Маленька Тереза» (на противагу Терезі Авільській, яку часто називають великою) померла у неповні 25 років, а між тим. Протягом останніх десяти років життя св. Тереза не виходила за стіни монастиря, однак її оголошують покровителькою місій. Ось як сама Тереза описує свою духовну програму: «Залишатися дітьми перед Богом — це визнати свою власну нікчемність, чекати всього від милосердного Бога, як дитя чекає всього від батька; це не приписувати собі свої добрі діла і ніколи не впадати у відчай з огляду на свої гріхи, позаяк діти часто падають, але вони надто малі, аби сильно вдаритись».

Гільдеґарда Бінґенська

Гільдеґарда народилась у 1098р. на території нинішньої Німеччини. Вона була десятою дитиною у своїх батьків. У віці 8 років її віддали на виховання до черниці Ютти. Після смерті Ютти фон Шпонхайм у 1136 році Гільдеґарда взяла на себе керівництво жіночою чернечою спільнотою. Гільдеґарда все життя вирізнялася слабким здоров’ям, що сприяло її інтенсивному внутрішньому життю. Про свої видіння вона розповідала тільки своїй наставниці Ютті. У віці сорока двох років Гільдеґарда, за її словами, отримала божественне веління записати свої видіння. Після довгих сумнівів вона порадилася зі своїм духівником, який показав її записи абатові. І абат, і місцевий архиєпископ наполягали, аби Гільдеґарда продовжила записувати і за десять років занотувала 26 видінь, що увійшли до праці «Sci vias lucis» («Пізнай шляхи світла, тобто Господа»), зазвичай відома як Scivias. Твір високо оцінили св. Бернард із Клерво і Папа Євген III.

Серед адресатів Гільдеґарди були папи Євген III, Анастасій IV, Адріан IV, Патріарх Єрусалимський, який просив її молитися за нього, а Фрідріх I Барбаросса, якого свята критикувала за його римську політику і продовження схизми.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: