Доповіді робочих груп щодо першої частини Instrumentum laboris були темою 5 загального зібрання Синоду єпископів про молодь, віру та розпізнавання покликання.
У понеділок, 8 жовтня 2018 р., відбулося 5-те загальне зібрання в синодальному залі, під час якого доповідачі від 14 робочих груп, розподілених за мовною ознакою, представили напрацювання, що стосувалися першої частини Робочого документа, повідомляє Vatican News.
У доповідях наголошувалося на необхідності Церкви, яка підтримуватиме діалог, уникатиме самодостатності, упереджень та наголошуватиме насамперед на вірогідності свідчення. Слід цінувати молодь та її внесок, підтримувати її активну участь у церковному житті, заохочуючи юнаків і дівчат ставати відповідальними головними дійовими особами процесів, а не лише окремих подій. Так вони ставатимуть євангелізаторами між своїми ровесниками.
«Сейсмограф» дійсності
Отці Синоду називають молодь «сейсмографом дійсності», наголошуючи, що потрібно пропонувати молодим людям рації для життя та надії, уникаючи моралізування. Треба показувати, що життя — це відповідь на покликання, яке Бог дає кожному з нас. Насправді життя є прекрасним, бо воно має сенс, також і через те, що молодь здатна приймати рішення; але необхідно допомогти їй приймати далекоглядні постанови.
Загроза «цифрової деменції»
Під час праці в групах йшлося також про «цифрову культуру», яка стала невід’ємною частиною життя молоді. Ця культура багата як світлими сторонами, так і темними: це зростання почуття самотності, загроза імпульсивного наставлення щодо «культури монітора», «цифрова деменція», яка проявляється у нездатності зосереджуватися та розуміти складні тексти, «міграція у віртуальне», яка веде у світ, що часто є плодом вигадки. В такому контексті присутність Церкви суттєва для того, щоб супроводжувати юнаків і дівчат, навчаючи їх, що мережу слід використовувати, а не бути використаними нею. Водночас не слід забувати про багатьох молодих людей, які не присутні в мережі, проживаючи на теренах, де інтернет відсутній або важкодоступний.
Скандал зловживань
Серед тем, які обговорювалися в 14-ти групах, було також явище зловживань, що підриває вірогідність Церкви. До цього питання слід підходити поглиблено, наново здобуваючи довіру християн, не забуваючи про те, що вже було зроблено для протидії та запобігання цьому злочинові. Важливою є також підтримка постраждалим, допомагаючи їм віднайти шлях примирення та прощення. У цьому контексті також говорилося про необхідність кращого висвітлення питань, пов’язаних зі статевою сферою, яку слід трактувати з ясністю та людяністю, не забуваючи й про богословський вимір.
Мігранти: виклик міжнародного рівня
Отці Синоду говорили про міграцію, яка є частиною життя багатьох молодих людей. Наголошено на потребі відповідного душпастирства цієї сфери, залучаючи єпископські конференції, яких безпосередньо стосується це явище. Необхідно захищати справу мігрантів на міжнародному рівні, створюючи законні та безпечні канали. Важливим є розвиток можливостей як у країнах походження, так і в країнах прийняття. Не слід також забувати про внутрішніх переселенців та мігрантів, як і тих людей, які в різних частинах світу зазнають переслідувань.
Завдання, що стоять перед вихованням
Іншою темою, що була представлена за підсумками праці в групах, були формація та освіта. Вони мають бути солідними, міждисциплінарними та інтегральними. Отці Синоду говорили про важливість католицьких шкіл та університетів, які не повинні бути інструменталізовані, щоб могли формувати молодь до віри та християнського життя. Наголошено, що навчати — це одне з першочергових завдань Церкви. Зазначено, що перед обличчям фундаменталізму й нетерпимості найкращою відповіддю є виховання в дусі пошани та діалогу.
Зміцнення сім’ї
Питання виховання стосується також і викликів, пов’язаних із належним душпастирством сім’ї, що допомагатиме передаванню віри між різними поколіннями. Сьогодні, як стверджують Отці Синоду, сім’я насправді переживає кризу, викликану її деструктуризацією та послабленням ролі батька. Однак на кожному віруючому лежить відповідальність за те, щоб супроводити молодь до особистої зустрічі з Ісусом. І тому Церква, «родина сімей», повинна запропонувати молоді справжній сімейний досвід, щоб вони почувалися прийнятими, любленими, опікуваними та супроводжуваними у своєму зростанні, цілісному розвиткові та здійсненні мрій і сподівань.
Виховання як виклик для душпастирів
Належне виховання стосується також і душпастирів. За словами Отців Синоду, наявні виклики вказують на потребу нового стилю життя священиків та єпископів, які вмітимуть із належною компетентністю супроводжувати молодь. Бо скидається на те, що нині бракує ефективних душпастирських стратегій, спроможних рахуватися із секуляризацією та глобалізацією.
Пропозиція приготувати послання до молоді
Від різних груп надійшла пропозиція, аби Синод приготував Послання для молоді. Воно має бути написане у стилі, придатному для того, щоби передати юнакам і дівчатам християнську надію через пророчі слова, які розповідатимуть про Божий погляд на молодь. У цій перспективі заохочується користуватися мультимедійними засобами, щоби промовляти до молоді не лише за допомогою письмового тексту, але й через відео та зображення.
фінансово.
Щиро дякуємо!
