Учора на 6-му засіданні Синоду єпископів про молодь, Папа Франциск закликав не легковажити подружнім катехуменатом, що проявляється у «клерикальному» ставленні до подружжя та зведенні його до шлюбного обряду.
У вівторок 9 жовтня 2018 р. по обіді розпочався наступний етап синодального засідання. Він був присвячений роздумам над другою частиною Робочого документа під назвою «Віра і розпізнавання покликання». Розпочинаючи засідання, Генеральний доповідач Синоду, бразильський кардинал Серджиу да Роша, підсумував перший етап обговорення та виголосив короткий вступ до роздумів над другою частиною документу.
Потім Вікторія Жолнова з Пряшева на Словаччині дала свідчення, як вона опинилася серед тих, хто супроводить молодь у розпізнаванні покликань.
Архієпископ Станіслав Гондецький, який на цьому зібранні говорив про «постмодерний тоталітаризм», звернув особливу увагу на виступи, що представляли антропологічні умови, які мають супроводити розпізнавання покликання серед молодих людей. Насамперед молода людина повинна мати відчуття безпеки, далі — мати забезпечені матеріальні потреби, такі як їжа та одяг. Третя умова — потреба приналежності до якоїсь спільноти, почуття, що людина не самотня зі своїми проблемами, може поділитися ними зі своїми ровесниками. Далі, молода людина повинна мати повагу до самої себе, керуватися правильною теологією тіла, що допомагає розуміти поняття і орієнтуватись у світі. Наступна умова — естетика, введення у світ цінностей і духовності через контакт із красою та культурою, і самореалізація. Вказано також на значення вступного розпізнання.
Один із синодальних отців з Латинської Америки послався на думку Пія ХІІ про «Церкву войовничу». На його переконання, молоду людину насамперед потрібно приготувати до буття свідком віри, а буття свідком пов’язане з неминучим спротивом різним перешкодам. Він застеріг, що це войовниче наставлення у формуванні особистості може зазнати перекручень і набрати вигляду боротьби з Церквою. Тим не менш, однак, «бойове» налаштування може й повинно бути частиною процесу формування покликань.
Представник Албанії зазначив, що в покликанні найважливіше — пізнати Ісуса, що очевидне. Тим не менш, не ідеться про пізнання інтелектуальне, але про живий досвід віри. В Албанії дієвими виявилися два шляхи до молоді: шлях молитви і контакт зі стражданням. Промовець зазначив, що молоді люди охоче відкриваються на адорацію Пресвятих Дарів, а також на контакти з тими, хто страждає.
Один із синодальних отців підкреслив, що молодь потрібно «супроводити», але не «присипляти» її. Церква має бути для молодої людини місцем розвитку її здібностей, а не їх присиплянням, коли людину переконують, що все можна вирішити. Він нагадав, що серце молодої людини зазвичай неспокійне, про що писав св.Августин. Церква, на думку промовця, спеціалізується не на формуванні людей «твердих і чистих», а на «відкриванні серця, а не м’язів». Сумнівів не вирішить пошук у гуглі, пропонуючи голові відповіді, що пасують кожному, без огляду на етнічні, культурні та інші відмінності.
Синодальний отець зі Східної Європи звертав увагу, що дуже хорошим шляхом, як навчити молодь молитви, є паломництва, що можуть привести молоду людину у школу молитви. Паломництва треба відкривати, де тільки вдасться.
Також зверталося увагу, що замало говориться в Церкві про хвору молодь, її потреби, щоб її не виключати, бо вона несе з собою інші, суттєві цінності, певною мірою відмінні від тих, які панують серед фізично здорової молоді.
Вчора до обіду було представлено підсумок від 14 мовних груп. Уперше в історії Синодів з’явилася група португальської мови. Ухвалено 316 поправок. Одну з найцікавіших заявив синодальний отець з Африки, який запитав про методологію нарад Синоду: чи отці чинять правильно, отримуючи готовий Робочий документ, який є вихідним текстом, а сприймається як «текст канонічний», фундамент для кінцевого документа, куди тільки поправки вносять. На його думку, цей документ має бути, однак, «зерном, яке належить вкинути в землю, щоб воно відмерло і дало нові плоди».
Під час пообіднього засідання було обрано редакторів підсумкового документа, які представляють усі континенти. Окрім них, до цього грона увійшли Генеральний секретар Синоду єпископів і секретарі-помічники.
Фото: Antonio Spadaro SJ
фінансово.
Щиро дякуємо!
