Питання-відповідь

Хто такий антихрист?

24 Жовтня 2018, 17:07 777

Як завжди, ви запитуєте — ми відповідаємо. Сьогодні зупинимося ось на такому питанні: хто такий антихрист?

Дати відповідь на запитання про Антихриста нелегко, оскільки щодо цього персонажа існує безліч інтерпретацій. Відзначимо відразу, що Апокаліпсис, де згадується антихрист, не слід тлумачити буквально. Йдеться про образне бачення, і образи потребують тлумачення, пише Vatican News.

Пропонуємо дві інтерпретації антихриста: першу — з Біблійного словника Маккензі, а другу — з коментаря так званої Єрусалимської Біблії.

Згідно з першою інтерпретацією, антихрист — це уособлення сили, ворожої Христу. Вона проходить крізь всю історію і завжди актуальна. Цитуємо зі словника: «Образ антихриста трактувався по-різному, але існують вагомі підстави для того, щоби поставити під сумнів дуже популярну якийсь час версію, згідно з якою антихрист — це реальна історична есхатологічна особа. В Одкровенні святого Йоана Богослова зв’язок звіра з Римом занадто тісний, щоби представляти щось, крім імператорської влади, котра переслідувала християн; що ж стосується числа 666, то не було запропоновано кращого тлумачення, ніж те, згідно з яким воно становить суму числового значення букв, що складають ім’я цезаря Нерона (KSR NRWN), імператора, який правив у період із 54 по 68 рік: він був першим, хто засудив на смерть християн.

І в розумінні апостола Павла «людина гріха» вже знаходиться в дії. Згадки, які містяться в I і II Посланнях святого апостола Йоана, судячи з усього, також звернені до перших християн, які думали, що антихрист — фігура есхатологічна. Існує безліч антихристів, і кожен, хто відкидає Ісуса, — антихрист. Швидше, антихрист — це уособлення сил зла, які іноді можуть втілитися в окремій особистості — як тепер, так і в майбутньому. Озлобленість антихриста охарактеризована рисами, які можуть навести на думку про лукавство диявола: але йдеться, швидше, про поетичний прийом, ніж про твердження, ніби антихрист одержимий дияволом, і тим більше, ніби він — уособлення диявола ».

Згідно Єрусалимської Біблії, антихрист — це фігура, яка з’явиться в кінці часів. Антихрист — це, за словами св. Павла, «той, хто противиться та возвеличує себе над усе, що зветься Богом чи святощами, так, що в Божому храмі він сяде, як Бог, видаючи себе за Бога» (2 Сол 2,4).

Той, хто противиться: тобто відступництво буде викликано тим, хто представиться великим противником Бога. Це нечестивець за визначенням, «людина гріха», призначений для погибелі, буквально — «син погибелі»: «син ночі, син пітьми». Це противник Бога, описаний термінологією пророка Даниїла, яку він застосовує щодо Антіоха Єпіфанія: «І буде чинити той цар за своїм уподобанням, і вознесеться, і возвеличиться понад усяке божество, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме успіх, аж поки не звершиться гнів: бо що зумовлено, те виповниться». У християнській традиції під впливом Книги пророка Даниїла цей противник отримає ім’я Антихриста. Він зображується як особистість, яка з’явиться напри кінці часів (тоді, як сатана, знаряддям якого є Антихрист, діє вже зараз «таємно», переслідуючи і зваблюючи вірних, аж до останнього великого випробування, якому покладе край повернення Христа). «Бо встануть лжехристи та ложні пророки. які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб коли можна, звести і вибраних» (Мт 24,24). Ось як описується антихрист в Апокаліпсисі св. Йоана (13): «І побачив я звіра, що виходив із моря, маючи десять рогів і сім голів, і на рогах його десять діадем, і на головах його імена блюзнірські. А звір, що бачив я, був подібний до барса; ноги ж — як у ведмедя, а паща його — як паща лева І дав йому дракон силу свою, і престол свій, і владу велику. Одна з голів його, мов забита на смерть, і ця рана смерті її загоєна. І дивувалась вся земля — за звіром; і поклонилися драконові, бо владу дав звірові, і поклонились звірові, кажучи: «Хто подібний до звіра, і хто спроможний воювати з ним?» Дано йому вуста, що говорили великості та блюзнірства, і дано йому владу — діяти сорок два місяці. І розкрив вуста свої для блюзнірства проти Бога — блюзнити на ім’я Його й скинію Його, і тих, хто на небесах живуть. Дано йому вести війну проти святих і перемогти їх; і дано йому владу над кожним племенем, і народом, і язиком, і народом. Поклоняться йому всі, що мешкають на землі, чиї не записано імена в книзі життя Агнця заколеного, від заснування світу». Папа Бенедикт XVI згадує про антихриста в своїй енцикліці «Spe salvi» (19), цитуючи дослівно німецького філософа Еммануїла Канта: «Якщо коли-небудь християнству судилося втратити гідність любові […], то антипатія і огида до нього стануть пануючим образом мислення і антихрист […] почне своє (ймовірно, засноване на страху і корисливості) недовге правління».

Кардинал Діас, Папський легат на святкуванні 150-річчя об’явлення Лурдської Богоматері, сказав такі слова: «Пресвята Діва Марія зійшла з Небес як мати, яка дуже хвилюється за своїх дітей… Вона об’явилася в гроті Массаб’єль, який у той час був болотом, де паслися свині. І саме там вона побажала створити святилище, вказавши, що благодать і милосердя Бога перевершують убоге болото людських гріхів. Поблизу місця об’явлень Пресвята Діва створила джерело рясної і чистої води, яку паломники п’ють і розвозять по всьому світу. Вона означає бажання нашої ніжної Матері, щоби Її любов і спасіння Її Сина досягли країв землі. Нарешті, з цього благословенного грота Діва Марія звернулася з наполегливим закликом до молитви та покаяння, щоб випросити навернення бідних грішників. <…> Після об’явлень в Лурді Божа Матір не перестала проявляти в усьому світі своє материнське занепокоєння долею людства. У різних об’явленнях вона просила про молитву і покаяння за навернення грішників, оскільки передбачала духовний крах деяких країн, страждання, яких мав зазнати Святіший Отець, загальне ослаблення християнської віри, випробування Церкви, а також прихід антихриста і його спроби замінити собою Бога в житті людей: ці спроби, попри їхній блискучий успіх, все ж таки приречені на крах».

Далі кардинал Діас сказав: «Тут, у Лурді, як і всюди в світі, Діва Марія плете величезну мережу в своїх духовних синах і доньках, — щоби підготувати потужну атаку проти сил зла в усьому світі, щоби покласти йому край і підготувати остаточну перемогу Її божественного Сина Ісуса Христа. Сьогодні Діва Марія ще раз запрошує нас вступити в Її воїнство для боротьби проти сил зла. <…> Боротьба між Богом і Його противником завжди жорстока, і сьогодні ще жорстокіша, ніж за часів Бернадети, 150 років тому», до цього дня« ця боротьба залишає по собі численні жертви».

Потім кардинал Діас повторив слідом за блаженним Каролем Войтилою його слова, сказані в 1976 році, незадовго до обрання Папою: «Сьогодні ми бачимо найбільший бій, якій будь-коли бачило людство. Не думаю, що християнська спільнота до кінця це зрозуміла. Ми стоїмо перед обличчям остаточної боротьби між Церквою та антицерквою, між Євангелієм та антиєвангелієм».

Підбиваючи підсумок всьому сказаному, додамо, що тлумачення словника Маккензі та Єрусалимської Біблії не суперечать одне одному. Антихрист завжди діяв протягом історії. Але в кінці часів він з’явиться також як якась особа.

Як завжди, ви запитуєте — ми відповідаємо. Сьогодні зупинимося ось на такому питанні: хто такий антихрист?

Дати відповідь на запитання про Антихриста нелегко, оскільки щодо цього персонажа існує безліч інтерпретацій. Відзначимо відразу, що Апокаліпсис, де згадується антихрист, не слід тлумачити буквально. Йдеться про образне бачення, і образи потребують тлумачення, пише Vatican News.

Пропонуємо дві інтерпретації антихриста: першу — з Біблійного словника Маккензі, а другу — з коментаря так званої Єрусалимської Біблії.

Згідно з першою інтерпретацією, антихрист — це уособлення сили, ворожої Христу. Вона проходить крізь всю історію і завжди актуальна. Цитуємо зі словника: «Образ антихриста трактувався по-різному, але існують вагомі підстави для того, щоби поставити під сумнів дуже популярну якийсь час версію, згідно з якою антихрист — це реальна історична есхатологічна особа. В Одкровенні святого Йоана Богослова зв’язок звіра з Римом занадто тісний, щоби представляти щось, крім імператорської влади, котра переслідувала християн; що ж стосується числа 666, то не було запропоновано кращого тлумачення, ніж те, згідно з яким воно становить суму числового значення букв, що складають ім’я цезаря Нерона (KSR NRWN), імператора, який правив у період із 54 по 68 рік: він був першим, хто засудив на смерть християн.

І в розумінні апостола Павла «людина гріха» вже знаходиться в дії. Згадки, які містяться в I і II Посланнях святого апостола Йоана, судячи з усього, також звернені до перших християн, які думали, що антихрист — фігура есхатологічна. Існує безліч антихристів, і кожен, хто відкидає Ісуса, — антихрист. Швидше, антихрист — це уособлення сил зла, які іноді можуть втілитися в окремій особистості — як тепер, так і в майбутньому. Озлобленість антихриста охарактеризована рисами, які можуть навести на думку про лукавство диявола: але йдеться, швидше, про поетичний прийом, ніж про твердження, ніби антихрист одержимий дияволом, і тим більше, ніби він — уособлення диявола ».

Згідно Єрусалимської Біблії, антихрист — це фігура, яка з’явиться в кінці часів. Антихрист — це, за словами св. Павла, «той, хто противиться та возвеличує себе над усе, що зветься Богом чи святощами, так, що в Божому храмі він сяде, як Бог, видаючи себе за Бога» (2 Сол 2,4).

Той, хто противиться: тобто відступництво буде викликано тим, хто представиться великим противником Бога. Це нечестивець за визначенням, «людина гріха», призначений для погибелі, буквально — «син погибелі»: «син ночі, син пітьми». Це противник Бога, описаний термінологією пророка Даниїла, яку він застосовує щодо Антіоха Єпіфанія: «І буде чинити той цар за своїм уподобанням, і вознесеться, і возвеличиться понад усяке божество, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме успіх, аж поки не звершиться гнів: бо що зумовлено, те виповниться». У християнській традиції під впливом Книги пророка Даниїла цей противник отримає ім’я Антихриста. Він зображується як особистість, яка з’явиться напри кінці часів (тоді, як сатана, знаряддям якого є Антихрист, діє вже зараз «таємно», переслідуючи і зваблюючи вірних, аж до останнього великого випробування, якому покладе край повернення Христа). «Бо встануть лжехристи та ложні пророки. які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб коли можна, звести і вибраних» (Мт 24,24). Ось як описується антихрист в Апокаліпсисі св. Йоана (13): «І побачив я звіра, що виходив із моря, маючи десять рогів і сім голів, і на рогах його десять діадем, і на головах його імена блюзнірські. А звір, що бачив я, був подібний до барса; ноги ж — як у ведмедя, а паща його — як паща лева І дав йому дракон силу свою, і престол свій, і владу велику. Одна з голів його, мов забита на смерть, і ця рана смерті її загоєна. І дивувалась вся земля — за звіром; і поклонилися драконові, бо владу дав звірові, і поклонились звірові, кажучи: «Хто подібний до звіра, і хто спроможний воювати з ним?» Дано йому вуста, що говорили великості та блюзнірства, і дано йому владу — діяти сорок два місяці. І розкрив вуста свої для блюзнірства проти Бога — блюзнити на ім’я Його й скинію Його, і тих, хто на небесах живуть. Дано йому вести війну проти святих і перемогти їх; і дано йому владу над кожним племенем, і народом, і язиком, і народом. Поклоняться йому всі, що мешкають на землі, чиї не записано імена в книзі життя Агнця заколеного, від заснування світу». Папа Бенедикт XVI згадує про антихриста в своїй енцикліці «Spe salvi» (19), цитуючи дослівно німецького філософа Еммануїла Канта: «Якщо коли-небудь християнству судилося втратити гідність любові […], то антипатія і огида до нього стануть пануючим образом мислення і антихрист […] почне своє (ймовірно, засноване на страху і корисливості) недовге правління».

Кардинал Діас, Папський легат на святкуванні 150-річчя об’явлення Лурдської Богоматері, сказав такі слова: «Пресвята Діва Марія зійшла з Небес як мати, яка дуже хвилюється за своїх дітей… Вона об’явилася в гроті Массаб’єль, який у той час був болотом, де паслися свині. І саме там вона побажала створити святилище, вказавши, що благодать і милосердя Бога перевершують убоге болото людських гріхів. Поблизу місця об’явлень Пресвята Діва створила джерело рясної і чистої води, яку паломники п’ють і розвозять по всьому світу. Вона означає бажання нашої ніжної Матері, щоби Її любов і спасіння Її Сина досягли країв землі. Нарешті, з цього благословенного грота Діва Марія звернулася з наполегливим закликом до молитви та покаяння, щоб випросити навернення бідних грішників. <…> Після об’явлень в Лурді Божа Матір не перестала проявляти в усьому світі своє материнське занепокоєння долею людства. У різних об’явленнях вона просила про молитву і покаяння за навернення грішників, оскільки передбачала духовний крах деяких країн, страждання, яких мав зазнати Святіший Отець, загальне ослаблення християнської віри, випробування Церкви, а також прихід антихриста і його спроби замінити собою Бога в житті людей: ці спроби, попри їхній блискучий успіх, все ж таки приречені на крах».

Далі кардинал Діас сказав: «Тут, у Лурді, як і всюди в світі, Діва Марія плете величезну мережу в своїх духовних синах і доньках, — щоби підготувати потужну атаку проти сил зла в усьому світі, щоби покласти йому край і підготувати остаточну перемогу Її божественного Сина Ісуса Христа. Сьогодні Діва Марія ще раз запрошує нас вступити в Її воїнство для боротьби проти сил зла. <…> Боротьба між Богом і Його противником завжди жорстока, і сьогодні ще жорстокіша, ніж за часів Бернадети, 150 років тому», до цього дня« ця боротьба залишає по собі численні жертви».

Потім кардинал Діас повторив слідом за блаженним Каролем Войтилою його слова, сказані в 1976 році, незадовго до обрання Папою: «Сьогодні ми бачимо найбільший бій, якій будь-коли бачило людство. Не думаю, що християнська спільнота до кінця це зрозуміла. Ми стоїмо перед обличчям остаточної боротьби між Церквою та антицерквою, між Євангелієм та антиєвангелієм».

Підбиваючи підсумок всьому сказаному, додамо, що тлумачення словника Маккензі та Єрусалимської Біблії не суперечать одне одному. Антихрист завжди діяв протягом історії. Але в кінці часів він з’явиться також як якась особа.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

Антихрист

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: