Мабуть, ніщо так не відкриває нас на вічне і прекрасне як музика. В літургійному житті Церкви вона відіграє надзвичайно важливу роль.
Гармонія музичних творів зачаровує, сповнює радістю, смутком, прагненням Бога. Особливо таким чином дивилися на музику за давніх часів, адже зараз будь-які мелодії та інструменти ми можемо слухати у власному смартфоні. В акорді, приміром, люди вбачали символ Пресвятої Трійці, адже це три ноти, що створюють чудову гармонію.
Однак й у світі музики існує свій диявол. Це — тритон, музичний інтервал, рівний трьом повним тонам. Він вважається сильним дисонансом мажорно-мінорної системи, саме тому його з давніх часів називають «дияволом в музиці». В минулому вчителі музики навіть не вчили його своїх учнів. Мабуть, і кепська репутація, і напружене «зле» звучання, спричинилися до того, що тритон став невід’ємним елементом рокових гітарних композицій.
Звук пожежної сирени допоможе нам уявити, як звучить «чистий» тритон. Щоправда історія музики знає і вдаліші приклади його використання. Це, зокрема, «Танок смерті» Каміля Сен-Санса.
Танок смерті — це, можна сказати, цілий жанр у середньовічній драмі, музиці та живописі. Сенс цих творів — надзвичайно простий і водночас глибокий: всі рівні перед смертю. За сценарієм 24 персонажі рухалися в танку, який вела смерть; містерія складалася з коротких повчальних діалогів про марноту й скороминучість світу.
«Passionis emuli» (ХІІ ст.) — спів на честь Христа Воскреслого, створений також із використанням тритону. Нехай він нагадує нам про перемогу Ісуса над дияволом і смертю!
За матеріалами: Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
