Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ХХХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Вибрана пані, я дуже зрадів, що знайшов між твоїми дітьми таких, які ходять в істині, згідно із заповіддю, яку ми одержали від Отця. І тепер прошу тебе, пані, – не так, наче нову заповідь пишу тобі, але ту, яку ми мали від початку: щоб ми любили одне одного. А любов ця: аби ми жили за Його заповідями! Це заповідь, про яку чули ви від початку, – щоб у ній ви перебували.
Адже багато ошуканців увійшло у світ, які не визнають, що Ісус Христос прийшов у тілі; такий є обманщик і антихрист. Стережіться, щоб ви не втратили того, над чим працювали, але щоб отримали повну нагороду. Кожний, хто виходить поза і не залишається у вченні Христа, Бога не має. Хто перебуває у вченні, той має і Отця, і Сина.
2Йн 4-9
Черга на короткі послання, що входять до складу Нового Завіту. Сьогодні уривок із листівки святого Йоана до «вибраної пані», тобто Церкви.
Християни часто не розуміють юдаїзму з його численними заповідями: хто знає всі 613 приписів закону Мойсея? Але хіба можливість помножити церковні закони у ще більшій кількості — не реальна? Знову можна загубитися в океані приписів тут і приписів там. Тому Йоан нагадує: найважливіша заповідь — це заповідь любові.
Святий Августин Гіппонський так коментує наш уривок: «Раз і назавжди тобі дано коротку заповідь: люби і роби все, що хочеш. Чи ти мовчиш — мовчи з любові; чи ти говориш — говори з любові; чи ти напоумлюєш — напоумлюй з любові; чи ти прощаєш — прощай з любові. Нехай буде в тобі корінь любові, бо з цього кореня не може вийти нічого, окрім добра».
Варто продовжити цю молитву, вписуючи свої заняття та обов’язки. А в усьому — любов.
«Спасибі блаженному Богу за те, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним» (Григорій Сковорода).
фінансово.
Щиро дякуємо!
