Християнський життєвий досвід

Роздуми над  Словом Божим на п’ятницю ХХІХ звичайного тижня, рік І

Коли ви побачите хмару, яка надходить із заходу, одразу кажете, що насувається дощ, — і стається так. А коли вітер південний віє, кажете, що буде спека, — і збувається. Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати, чому ж ви не вмієте розпізнати часу цього? (пор. Лк 12, 54нн)

Розпізнавати атмосферні явища, прогнозувати, спостерігаючи явища природи, — це ознаки життєвого досвіду, набутого з роками. У кожного з нас є свої напрацювання, якими ми пишаємося, якими ділимося, пояснення яких намагаємось передавати іншим. Або навпаки — заздрісно зберігаємо як свою «авторську» таємницю. Любимо про це побалакати з іншими…

Словом «лицеміри» Господь припиняє потік думок про наш життєвий досвід. Він спонукає поставити конкретні запитання. Чого мене, як християнина, навчило життя? Наскільки я, котрого Христос викупив своєю Кров’ю, навчився, що маю боятися і з усіх сил уникати гріха? Чи навчило мене Милосердя, яке я щодня приймаю, з милосердям дивитися на людину-грішника, котрого зустрічаю? Чи шукаю я з усіх сил Божого благословення? Чи у смиренній молитві приймаю його я сам та мої найближчі?

Набуваймо християнського життєвого досвіду…