Величає душа моя Господа…

Роздуми над Словом Божим на 22 грудня

Коли почула Єлизавета привітання Марії, підстрибнуло немовля в її утробі, й Єлизавета сповнилася Святим Духом і вигукнула гучним голосом, промовляючи: «Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби! І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа? Ось, як тільки голос твого привітання дійшов до моїх вух, підстрибнула у радості дитина в моїй утробі. Блаженна ж та, яка повірила, що звершиться сказане їй Господом!». Марія промовила: “Величає душа моя Господа” (Лк 1, 41-46)…

Побачивши Марію, Єлизавета сповнилася Святим Духом і розпізнала в Ній Матір Господа. Тому з радості вигукнула: Благословенна Ти між жінками!!! Натомість Марія не затримує цієї похвали на собі, а скеровує її до Бога: Величає душа моя Господа. Тому Марію безпечно вітати, благословляти, віддавати Їй шану: Вона не затримає цього на самій собі, а передасть Богові.

“ Коли вітаєш Богородицю, Господь завжди отримує хвалу — не тільки від тебе, але також від Неї. Твоє прославлення Бога подвоюється молитвою Марії

Зверніть увагу: це сталося без будь-яких зволікань. Марія не мала жодного сумніву, що все, що з нею сталося, було Божою справою; що благословення в Ній є завдяки Божій благодаті. Не роздумувала ані хвилини. Навіть не відповіла безпосередньо Єлизаветі на її повне ентузіазму привітання, а відразу почала прославляти Бога. Або, можливо, відповіддю на привітання Єлизавети було саме це прославлення. Чи прагнув би ти, щоби хтось, відповідаючи на твоє вітання, прославляв Бога?

На мою думку, щоразу, коли ми вітаємо Марію і кажемо Їй: Благословенна Ти між жінками, відбувається те ж саме, що відбулося в домі Єлизавети. А саме —Марія знову й знову прославляє Бога: Величає душа моя Господа. Тому, коли вітаєш Богородицю Діву, Господь завжди отримує хвалу — не тільки від тебе, але також від Неї. Твоє прославлення Бога подвоюється молитвою Марії.

Марія величає Бога, коли ми Її вітаємо, але також і Господь навідується до тих, кого вітає Марія. І як почула Єлизавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, а сама Єлизавета сповнилася Святим Духом… Дух Святий настільки любить свою Наречену, що відразу поспішає туди, куди Вона поспішає. Святий Людовик Марія Ґріньйон де Монфор каже: Щойно Святий Дух, Її Наречений, знаходить Її у якійсь душі — наближається до неї, вступає в неї, обдаровує її з такою щедрістю, з якою та душа приймає Його Наречену. І одна з основних причин, чому Святий Дух не творить у душах дивовижних чудес, полягає в тому, що не знаходить Він у них достатньої єдності зі своєю вірною Нареченою. Кажу: вірна Наречена, бо відколи та Любов Отця і Сина пошлюбувала Марію, аби утворити Ісуса Христа — Голову вибраних, та Ісуса Христа у вибраних — Вона ніколи не зрікалася її, оскільки була завжди вірна й плідна.

Замислімося на хвилинку, що означає Величати Бога? Як можна величати — «чинити великим» — Того, Хто безкінечно великий? Що відбувається під час величання? Аби пояснити цю дійсність, використаймо своєрідну метафору. Коли ми дивимося на предмет через збільшувальне скло, предмет наче стає більшим у наших очах. Але то не сам предмет збільшується — це міняється наш погляд. Коли ми прославляємо Бога, в Ньому ніщо не змінюється: Він надалі є і залишається безкінечно великим і досконалим. Натомість змінюється наше бачення Бога: завдяки прославі і возвеличенню ми починаємо бачити більше, ніж ми бачили досі. Наш погляд на Бога переображується.

Прослав Бога, возвелич Його, хоч би й простими словами або піснею, яку проспівала Марія, щоб у твоїх очах Господь став ще більшим, ніж був дотепер!