Роздуми до Слова Божого на четвер XVI звичайного тижня, рік ІІ
Більшість притч, які зустрічаємо в Євангеліях, сформульовані на підставі повсякденних спостережень: сівби, збирання врожаю, буденних клопотів у домі, пастирства, людських звичаїв, відносин. Ідеться не тільки про те, щоб ці приклади були зрозумілі, а й щоби слухачі усвідомлювали присутність Бога і входили в неї — у присутність Бога, який прагне бути з людиною в усьому, навіть у найбільш прозаїчних побутових справах.
Притча — це Божий спосіб зрозуміти тайни Царства: бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано… Слово «тайна» тут означає не так таємницю, заборонену для розголошення, як певну реальність, що перед нею людина спиняється у возвеличенні, захваті. Справді, якщо я можу пізнати близькість Божого Царства у своєму домі, на кухні, на роботі, в розмові з сусідом, у сімейних стосунках, — то чи це не захоплююче?
фінансово.
Щиро дякуємо!
