Натхненна провокація

Роздуми над Словом Божим на суботу ХХХІІІ звичайного тижня, рік І

Цікаво, чи усвідомлювали садукеї, що навіть така провокація — якщо Бог захоче — може бути натхненна Святим Духом і стати нагодою для чудового Господнього повчання?

Чому я називаю цю провокацією натхненною? — дуже просто: вона міститься у Святому Письмі, а в Слові Божому все є натхненним. Богонатхненний весь канон, але також і кожна його окрема частина, ба й кожне слово Біблії натхнене Святим Духом! О, якби садукеї знали, як допомогли мені їхні слова та їхня вигадана історія про вдову і сімох братів!!! (Просто серце переповнюється вдячністю — і нічого більше).

Що за прекрасна історія: жінка, семеро чоловіків і… ніякого потомства, жодного плоду їхніх відносин. Саме так виглядають мої стосунки з гріхом (гадаю, що натяк на сім головних гріхів зрозумілий). І так семеро померли, не залишивши дітей по собі. Гріх не здатний дати мені життя, він приносить лише смерть. Зрештою, померла також і жінка. Після такої історії важко собі уявити продовження…

Відповідаючи на питання садукеїв, Ісус представляє Царство Боже як дійсність, яка перевершує категорію наших земних відносин: «Си­ни цього віку женяться і вихо­дять заміж, а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж, адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння». Важко сказати про цю реальність із точки зору земного досвіду. Треба відповісти щиро: не знаю. Однак одне можна сказати точно: сини воскресіння живуть для Бога!

«Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть».