Новини розділів

10 Квітня 4011

Какая разніца?

Какая разніца?

Якось європейський дипломат вирішив порозмовляти зі мною не мовою своєї країни і не мовою моєї країни, а «на общєпонятном язикє». На зауваження образився, мовляв, «какая разніца». Він вважав, що особливо «разніци» не повинно бути в Церкві, і навіть прочитав на цю тему міні-лекцію з кількох речень. З того часу минув рік. Різниця стала очевидною. Україна поділилася на «одних» та «інших». Одні шиють розвантажувачі для військових. Інші шукають можливості поживитися за чужий рахунок. Одні оплакують загиблих родичів чи друзів. Інші роблять вигляд, що їх це не стосується. Одні моляться за мир. Інші біля «свого» храму вивішують іноземні прапори. Одні вивозять з …

9 Квітня 4552

Неуніверсальні ліки

Неуніверсальні ліки

Універсальних рецептів від стресу немає. Тому що не існує «універсальної людини». Мабуть, найпотрібніше — це пізнавати себе. І найважче. Був період, коли я ледь не «їхала дахом» від шаленого внутрішнього болю: накопичилися проблеми у сім’ї, на роботі, у спільноті, у здоров’ї. Тритижневе відрядження виявилося істинним Божим подарунком. У домі, де я жила, була каплиця; я сиділа там, і мене фізично трусило від бажання терміново кудись бігти, писати, знімати, робити тексти… але я сиділа. Примушувала себе сидіти. Навіть не молитися, бо в такому стані молитви не існувало. Потім переді мною (не в мені, а переді мною) раптом виринуло запитання: «А чому ти більше не малюєш?» …

8 Квітня 3662

Найголовнішого очима не побачиш

Найголовнішого очима не побачиш

Ще, мабуть, рік тому я й гадки не мала, що таке Придністров’я і де воно знаходиться, а зараз чудово розумію всі порівняння, які пов’язують Крим чи східні області з цим місцем — не-зовсім-країною. Щоразу, коли хтось із моїх друзів-знайомих дізнається, що мені випало пожити там близько року і попрацювати вчителем у державній школі, ледь не хапається за голову зі словами: «І як воно там?…» — немовби це була Уганда чи Сирія. Насправді на це питання дуже складно відповісти, бо відповідь (як і все) має дві сторони. Там прокладають нову дорогу й роблять державний вихідний, коли приїжджає патріарх Кирил, викликають до КДБ (він й …

21 Червня 2599

Що таке справжній страх

Що таке справжній страх

Лякалася я в житті багато разів і різного, і по-різному. Однак пам’ятаю про це дуже «мілко», без переживань. Крім двох випадків. Як я була зовсім мала, поїхали ми у Севастополь улітку. Море, сонце, пляж, і я подибала від наших лежаків до шахового павільйону, де «завис» тато. І зайшла задалеко, загубилась. Велетенський і неймовірний страх — опинитися самотнім посеред всесвіту… Справа вирішилася за десять хвилин, по радіо оголосили, мама прибігла. Я кілька разів за життя тонула, лежала на операціях, губилася в незнайомих місцях, була покинута, зраджена, тощо. Були злість, розчарування, біль — але не страх. Страх прийшов, коли я… читала Аквіната. Тобто досить недавно. …

20 Червня 2033

Непомічені посланці

Непомічені посланці

Дванадцять років тому один мій знайомий запросив мене до храму на «зустрічі». Провадили їх дві подружні пари та священик. Ці люди явно не були докторами богослов’я. Це помітила навіть я – людина нехрещена та абсолютно неосвічена в питаннях віри. Великі речі вони виражали «маленькими» словами. Та щось у цьому було. Темними зимовими вечорами, лякаючись випадкових перехожих, я майже бігла до маленької каплиці послухати. З часом з того слухання в мені почали народжуватись питання: «чи справді Бог існує?», «чи моє життя має якийсь сенс?». Відчувалося, що відповіді лежать десь недалеко. Вже пізніше, почавши шлях навернення і прийнявши хрещення, я зрозуміла, що ці …

16 Червня 2200

Любов

Любов

Біблія – дивна книга. Що більше читаєш, то більше у тебе постає запитань. Кожного разу здається, що там є щось нове, сховане далеко, чого ти ніяк не можеш віднайти і зрозуміти. Ці питання мучили мене, не даючи спокою; я намагалася читати багато книжок релігійної тематики, але не знаходила відповіді… доки не побувала в Лаґєвніках. У храмі була цілковита тиша, і, молячись там, я зрозуміла одну дуже просту і важливу річ, яка стала відповіддю на всі мої запитання. Бог – це любов, яка проявляє себе по-різному. Вона в усмішці мого чоловіка, коли він, ідучи в магазин по хліб, повертається з букетом ромашок; …

2 Грудня 1918

Добрі люди

Добрі люди

– Ти зачем фрукти в туалєтє моєш?! Вот у мєня в купе памой. Захаді, єслі что нужно, – здивував своєю добротою провідник у вірменському поїзді. Бо де ж у нас хтось бачив провідника-помічника, а не наглядача. Ми звикли: «ану за годину до прибуття потяга всі встали і постіль бігом здали». А тут: і гарячу воду для пасажирів шукав, і дитину, яка починала вередувати, забавляв, і важкі торби заносити допомагав. – Якщо ми дивуємося таким звичайним людським речам, значить, у нашій країні не все добре, – сказала Мар’яна, яка лежала на нижній полиці й теж за всім спостерігала. Побутове хамство в …

30 Листопадаа 2147

Грузія: храми та люди

Грузія: храми та люди

Нещодавно збулась моя давня мрія – побувати у Грузії. Ця країна другою після Вірменії прийняла християнство, як офіційну релігію, тому у центрі моїх інтересів була зокрема стародавня сакральна архітектура. А ще, звісно, цікавили місцеві люди. Якщо найдавніша церква в Україні (від якої зберігся тільки фундамент) відноситься лише до 10-11 століття, то найстарший грузинський храм – Джварі – цілий і неушкоджений стоїть неподалік Тбілісі ще з 7 століття. Грузинські храми мені здались зовсім не схожими на українські. Старі церкви – а їх у Грузії багато – побудовані з кам’яних блоків. Ікон в них не багато, бо переважно вони розписані зверху донизу …

28 Листопадаа 1994

Які бувають благодаті

Які бувають благодаті

Найкраще пам’ятається перше кохання і перше паломництво. І те, як на пораду «взяти з собою побільше шкарпеток» я поклала в торбину аж три пари. Тонких, нейлонових, бо ж літо, гаряче… Тепер смішно. А йшли ми (до Бердичева з Києва) такою спекою в перші дні, що сказати важко, які там були градуси. Люди по селах просили: ви паломники, вас Бог слухає, попросіть дощу… І ми молилися. Бо дощ – це благодать. Для спраглої втомленої землі це благодать води, життя, радості. Для людей – врятований урожай. І взагалі. Дощ із неба, як символ благодатей небесних. Одного дня ми зробили привал при дорозі, …

28 Травня 1828

Вбивча самостійність

Вбивча самостійність

Поспішаю зранку на роботу, буджу своїх хлопців, їм до школи на другу зміну. Вже в коридорі даю вказівки: «Винесіть, будь ласка, сміття, принесіть води з джерела і  приберіть  розкидані  ще звечора речі». – «Добре, мамо», – чую у відповідь  два сонних голоси. Забігаю перед обідом, перевіряю: мене зранку ніхто не почув! Сердито беру пакет зі сміттям, потім збираю  речі й помічаю порожнє відро. Знов не послухали. Ну й не потрібно, сама усе зроблю, – думаю з докором про своїх неслухняних. І чомусь навіть не спадає на думку  попросити їх вдруге. По обіді їдемо з чоловіком до супермаркету за продуктами. Викладаю …

Читанка до кави

Усі статті

CREDO у соцмережах


Ще 10 новини
ВГОРУ
Система Orphus

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: