Коли поранення блокують стосунки з Богом. Що тут є моєю провиною?
Чи можна винуватити зранену людину, що вона не відкривається на повну довіру Богові, на справжню віру? Рана — це місце, яке болить. Це спогад про якесь страждання, зазнану кривду. Коли хтось нас торкається у місці поранення — біль повертається, ми реагуємо травматично, невротично, прагнемо уникнути страждання. Реагуємо інакше, ніж інші люди, які не носять у собі такої рани. Найчастіше рана викликає в нас захисну реакцію — закритість; але вона також може викликати агресію і напад. Як же часто ми стараємося затушувати рану, заперечуючи її існування та відкидаючи самий факт поранення! Не моє...