Я виріс у нелегкий післявоєнний час. Булочки тоді видавали дітям лише до 7 років, ми їли чорні вареники. Батьки мої працювали допізна. Та попри все, вони розуміли, що потрібно берегти сім'ю. Тато садив нас із сестрою на коліна і розповідав про Мойсея та інших біблійних героїв. Він хоч не був писемною людиною, але знав українську, російську та польську мови.
Батько і мати розуміли, що такі часи минуть, а в дітях потрібно залишити зерно віри. Як написано в Біблії: «Небо і земля проминуть, та слова мої не проминуть». Мої батьки не лише говорили слова, а показали нам приклад молитви, розуміння, спілкування та теплих взаємостосунків. Я все це виніс з дому.
Хоч в ті часи все навкруги говорило, що «Бога немає», віру в Бога публічно висміювали, говорили, що це «опіум для народу», але саме авторитет батьків показав нам Бога.
Ми ходили до храму 10 км пішки, що було не так то й легко, а мати несла яйця, сметану, сир на продаж. За ті гроші вона купувала нам одяг та взуття і несла це все назад додому. Ми в сім’ї часто бачили батька на колінах, як він молився.
Сьогодні інститут сім’ї нищиться. Потрібно цьому якось протидіяти. Я доручив отцю Ярославу Гонсьореку (смт. Гвардійське на Хмельниччині) спонукати в парафіях Кам’янець-Подільської дієцезії до поширення спільноти «Домашня Церква». На мою думку, це сприятиме духовній єдності подружжя як з Богом, так і між собою.
Інколи кажуть, що я тисну на сім’ю, заохочуючи народжувати більше дітей. Але нас в сім’ї було п’ятеро, тому я вважаю, що одна дитина дуже нещасна, а навіть – «інвалід» в сім’ї. Часто батьки намагаються замінити дитині братиків і сестричок різними іграшками, котами та собаками. Та це все штучне і суперечить людській природі. Бо коли сім’я має кілька дітей, то вони вчаться любити один одного, вчаться спілкуванню. Тому я заохочую народжувати п’яту, шосту і т.д. дитину, бо це багатство держави. Я впевнений в одному: Бог дасть діти — Бог дасть і на діти.
Адже це сам Бог створив сім’ю. У ХІІІ стоянні Хресної дороги я завжди молюся: «Навчи нас, Господи, інвестувати в людину». Часто кажуть, що на дітей немає грошей. А я думаю, що люди, які багатіють, змінюються до гіршого. Якщо ми не живемо згідно заповідей, то це автоматично обертається проти нас, тобто – не виконуючи Божі заповіді, ми самі себе караємо. Я помітив, що коли буває важко матеріально, тоді духовний стан міцнішає. Але коли людина духовно слабка, то втрачає здатність розрізняти добро і зло, оцінювати події та те, що діється навколо неї.
Мати родину — це хрест, а хто бере хрест — йде за Ісусом Христом.
_________________________________________________________
УВАГА!
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
