Слово «Ministrare» латинською мовою означає «служити», «міністранс» – це той, хто служить. Отож, міністранти прислуговують священикові під час відправи Служби Божої та інших Богослужінь.
В Італії юних міністрантів називають к’єрікетті, (chierichetti) – здрібніла назва від слова «клир», тобто духовенство.
Міністрантами або також і церковними прислужниками їх називають в Римо-Католицькій Церкві, де також існує назва «вівтарні дружинники», і саме під такою назвою юні служителі вівтарів діють в Українській Греко-Католицькій Церкві, входячи у склад «Вівтарної Дружини», а в країнах української діаспори їх найчастіше називають «Євхаристійним Лицарством», бо, в переважній більшості, вони є членами саме цієї молодіжної католицької організації.
У Римо-Католицькій Церкві в їхні обов’язки входить прислуговування при Богослужіннях: вони допомагають священикові одягати ризи, беруть участь у процесійному поході перед відправою, допомагають вмивати руки, служать при уділенні вірним Причастя та виконувати інші чинності під час Богослужіння, під час освячення один з міністрантів дзвонить у спеціальний дзвінок.
Звичайно міністрантами, після належного приготування є хлопчики та юнаки, але в багатьох країнах за дозволом місцевих єпископів це служіння виконують також і дівчата. Склад міністрантів часто змінюється – рік за роком приходять молодші члени, але й ті, що відійшли не поривають своїх зв’язків і прислуговують під час урочистих відправ. Міністранти та вівтарні дружинники мають власний літургічний одяг.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
