Римо-кат.: (зел) ХХХІІ Неділя звичайна
Греко-кат.: мчч. і нотарів Маркіяна й Мартирія
Римо-католицький календар
(зел) ХХХІІ Неділя звичайна
Перше читання
2 Мак 7, 1-2. 9-14
Читання з Другої Книги Макавеїв
Тими днями сталося так, що семеро братів з матір’ю були разом схоплені. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину. Тоді один з них, говоривши за всіх, промовив так: «Про що маєш нас питати? Що хочеш від нас знати? Ми готові радше вмерти, ніж переступити батьківські закони». Другий брат, віддихаючи востаннє, сказав: «Ти, злочинцю, забираєш у нас це життя дочасне, але Цар світу воскресить нас, що вмираємо за Його закон, – до вічного життя». Після того почали катувати третього. Йому наказано висунути язика, і він зробив так негайно, та, простягнувши відважно руки, заявив безстрашно: «Я маю їх з неба й заради його закону не дбаю про них; від нього сподіваюсь знов їх дістати». Тож сам цар і ті, що були з ним, здивувалися душевній силі юнака, який не зважав на муки. А коли цей помер, підвели четвертого на ті самі важкі муки, а як він мав уже вмирати, то сказав: «Ліпше померти від руки людей, коли хтось має надію в Бога, що Він воскресить його знову; для тебе ж воскресіння до життя не буде».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 17(16), 1. 5-6. 8 і 15 (П.: пор. 15б)
Сититись буду ликом Твоїм, Боже.
Вислухай, Господи, справедливу мою справу, *
почуй моє благання,
прихили вухо до мольби моєї *
з уст нелукавих.
Стопи мої твердо тримаються Твоєї стежки, *
і ноги мої не спіткнулись.
До Тебе я взиваю, бо Ти вислухуєш мене, о Боже; *
нахили до мене Твоє вухо, вислухай моє слово.
Хорони мене, як зіницю ока, *
сховай мене в тіні крил Твоїх.
А я в моїй правді Твоє лице побачу *
і, проснувшися, насичусь Твоїм видом.
Друге читання
2 Сол 2, 16 – 3,5
Читання з Другого Послання святого Павла Апостола до солунян
Брати! Сам же Господь, наш Ісус Христос, і Бог, наш Отець, Який полюбив нас і в благодаті дав вічну втіху та добру надію, нехай потішить ваші серця і нехай зміцнить вас у всякому доброму ділі та слові. Далі, брати, моліться за нас, аби Господнє Слово поширювалося і славилося, як і у вас; щоб і ми визволилися від невідповідних та злих людей, бо віра не в усіх. Та вірний Господь, Який зміцнить вас і збереже від лукавого. Ми на Господа покладаємо надію за вас, що ви робите і робитимете те, що наказуємо вам. Нехай спрямує Господь ваші серця до Божої любові та до Христової терпеливості.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Одкр 1, 5-6
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ісус Христос є Первісток із мертвих,
Йому слава і влада на віки вічні.
Євангеліє довше
Лк 20, 27-38
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу підійшли деякі зі садукеїв, які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Ісуса, кажучи: «Учителю, Мойсей записав нам, що якби когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата. Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним. І другий, узявши дружину, також помер бездітним. І третій узяв, – і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли. Останньою померла й жінка. У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину». Ісус же сказав їм: «Сини цього віку женяться і виходять заміж, а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж, адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння. А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть».
Слово Господнє.
Євангеліє коротше
Лк 20, 27. 34-38
† Читання святого Євангелія від Луки
Ісус сказав до садукеїв, які стверджували, що немає воскресіння: «Сини цього віку женяться і виходять заміж, а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж, адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння. А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть».
Слово Господнє.
Греко-католицький календар:
мчч. і нотарів Маркіяна й Мартирія
Ап. – Еф. 221 зач.; 2, 14-22.
14. Бо він – наш мир, він, що зробив із двох одне, зруйнувавши стіну, яка була перегородою, тобто ворожнечу, – своїм тілом 15. скасував закон заповідей у своїх рішеннях, на те, щоб із двох зробити в собі одну нову людину, вчинивши мир між нами, 16. і щоб примирити їх обох в однім тілі з Богом через хрест, убивши ворожнечу в ньому. 17. Він прийшов звістувати мир вам, що були далеко, і мир тим, що були близько; 18. бо через нього, одні й другі, маємо доступ до Отця в однім Дусі. 19. Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі, 20. побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос. 21. На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі; 22. на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.
Єв. – Лк. 39 зач.; 8, 41-56.
41. Аж ось прийшов чоловік, Яір на ім’я, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, він почав його просити зайти до нього в хату, 42. бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього. 43. Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити, 44. підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою – спинилась її кровотеча. 45. Ісус спитав: «Хто доторкнувся мене?» А що всі відпекувались, Петро мовив: «Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.» 46. Ісус же сказав: «Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.» 47. Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала. 48. Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!» 49. Він говорив ще, як приходить хтось від голови синагоги і каже: “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя.» 50. Ісус почувши це, озвався до нього: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться.» 51. Прийшовши до хати, він не пустив нікого з собою всередину, крім Петра, Йоана та Якова з батьком та матір’ю дитини. 52. Всі плакали за нею і голосили. Він же мовив: «Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить.» 53. І ті сміялися з нього, бо знали, що вмерла. 54. А він узяв її за руку й голосно промовив: «Дівчино, пробудися!» 55. І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти. 56. Батьки ж її були здивовані вельми, та він наказав їм нікому не говорити, що сталося.
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
