Дайджест

Людина високого духу та енциклопедичних знань

01 Лютого 2011, 02:00 1777

Блаженніший Любомир (Гузар) вже котрий рік поспіль зібрав своїх вірних, а також прихильників греко-католиків на Різдвяну просфору в Києві. Ця подія, на якій Патріарх ділиться із присутніми різдвяним хлібом, символізує духовне єднання. Недаремно цьогоріч вона відбулася в День Соборності. «Наше зібрання — спосіб подякувати тим, хто всіляко підтримував розбудову Патріаршого собору Воскресіння Христового, — зазначає голова УГКЦ. — І десь воно стає родинним, парафіяльним святом. Бо добре нам бути разом як родина, громада, Церква! Маю щире бажання, аби ділячись тими Божими дарами під виглядом хліба і меду, ми відчули, що є одним цілим!»

Напередодні дійства Блаженніший Любомир представив свою заключну аудіокнигу «Дорога до Бога » з трилогії «Три дороги». Перша — «Дорога до себе» побачила світ у січні 2009-го, друга — «Дорога до ближнього» — у квітні торік. Над останньою, зокрема, працював відомий публіцист і правозахисник Євген Сверстюк. «Для мене велика приємність слухати окреслені запитання-відповіді, заглиблюватися в них, — розповідає він. — Я не прийняв би пропозиції співпраці від когось іншого: то напевно були б мудрування, схоластика… Навколо культ чудес та мощів, інших духовних речей, що вже мають напівбізнесовий характер. Це «з’їдає» зсередини наше суспільство, притуплює його духовний тонус. Натомість предстоятель греко-католиків дивиться в суть і говорить щиро про справжнє. Про християнина, церкву, фаталізм, покликання, піст, цензуру — ось основні посили нової аудіокниги. Ємкі назви, над якими повинні задуматися, хоч на перший погляд і здається, що вони «на поверхні». А, власне, чи так багато думали про християнина? У нашому розумінні, так себе може назвати кожен, хто ходить до церкви, дотримується обряду… Однак тут не про те. Йдеться про те, що стоїть за поверхневими збаналізованими в нашому житті поняттями».

Ця Різдвяна просфора була особлива тим, що припала на святкування 10-річчя служіння Блаженнішого Любомира, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького. Відразу після смерті його попередника Блаженнішого Мирослава Івана (Любачівського) було скликано надзвичайний Синод єпископів УГКЦ і 26 січня 2001 року повідомлено ім’я наступника. Інтронізація відбулася 28 січня в архикафедральному соборі Святого Юра у Львові. Того ж дня Папа Іван Павло ІІ іменував Блаженнішого Любомира кардиналом Католицької церкви. Це, так би мовити, інформація офіційна. А ось неофіційна, «добута» із відгуків багатьох людей, що з ним спілкувалися, а також з особистого спілкування. Блаженнішого Любомира поважають навіть ті, хто не любить греко-католиків. Масштаб особистості дається взнаки. А ще дуже очевидна його харизма любові. Як і те, що суспільство має запит на духовного Отця-інтелектуала.

Сам предстоятель УГКЦ про десятиліття свого служіння говорить скромно: «Як то зазвичай є, були великі плани. Зокрема, надати нашій церкві певну спрямованість. Довго обговорюючи дане питання, Синод єпископів зупинився на такій формулі — Святість об’єднаного народу. Це — підсумок і програма. Я вважаю, що у наших обставинах, у часі, якому живемо, святість і єдність є надзвичайно важливими для духовного життя і зросту українців. Друга річ, над чим доводилося трудитися, це після переслідування, намагання знищити нашу церкву, надати їй добру, «здорову» і прозору структуру, щоби могла йти вперед. Щиро скажу: напевно, десять років замало для реалізації таких планів. Разом із моїми співбратами-єпископами, духовенством і мирянами ми старалися і, думаю, дещо осягнули. Але ще треба багато працювати».

«День» поцікавився думками гостей свята про предстоятеля греко-католиків. «Блаженніший Любомир — патріарх від Бога, — зауважує лідер партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк. — Він завжди зі своїм народом. Особливо в часи випробувань. Людина — надзвичайно скромна. Коли йому запропонували пересісти із свого Wolksvagen на більш представницьке авто (на таких їздять першоієрархи інших церков), він відмовився. Це багато про що свідчить». «Спілкуючись із Його Блаженством у справах участі мирян в розвитку Церкви впродовж шести років, я постійно вчуся, — свідчить Олена Ганцяк-Каськів, експерт із залучення прямих іноземних інвестицій, голова Патріаршого паломницького центру УГКЦ. — Усі, хто спілкується з ним, вчаться. Хоч він сам під час зустрічей із мирянами поводиться скромно, уважно слухає співрозмовників, час від часу влучно коментує їхні висловлювання, терпляче зносить наші палкі й часто довгі дискусії на всілякі мирські теми. Патріарх постійно запрошує до себе професіоналів: відслідковує цікавих особистостей з різних сфер суспільного життя (економіка, право, екологія, культура…) і радо знайомиться з ними. Не пригадую такого, щоби після зустрічі з ним людина не вийшла окрилена і наповнена миром. Патріарх — живий приклад того, що таке бути Людиною». (До речі днями вийшов збірник цитат під однойменною назвою). «Якби це не було, можливо, сумнівно для когось, але наше суспільство «просунулося» в інтелектуальному плані, — додає ведуча програм Першого каналу Українського радіо Галина Бабій. — І нині воно (особливо молоде покоління) потребує священика-інтелектуала. На моє переконання, втіленням глибокої духовності й інтелектуалізму є Кардинал Гузар — людина висоти духу, енциклопедичних знань і світового рівня освіти. Залишившись в миру, він напевно міг би стати видатним науковцем. Нині саме на таких церковнослужителів є попит». А громадський діяч Мирослав Маринович підсумовує: «У час, коли Україна нестримно поринала у карнавал владо- і грошолюбства, коли на арену вийшла людина користі, Господь послав нам за провідника людину молитви — homo orans. Щоб гріх не став незаперечним законом нашого життя. Щоб множилось число тих, хто молитиметься за цей добрий, але безталанний народ. Щоб назбирались у ньому оті біблійні п’ятдесят чи бодай десять праведників і щоб змилостивився Господь над цілим краєм. І справді молиться Патріарх за свою землю і за всіх, хто живе на ній. Вдячно склав Богові шану за «справжнє чудо — відродження нашої церкви». І покаянно вибачився, що «…деякі сини й дочки Української греко-католицької церкви, на превеликий жаль, свідомо і добровільно заподіяли кривду своїм ближнім з рядів свого рідного народу чи інших народів». І піднімає свій голос на захист скривджених і соціально упосліджених, пам’ятаючи заповіт Володимира Мономаха: «Не дайте сильним погубити людину»… Із тих пір, коли до зали заходить оцей скромний чернець, шанобливо встають зі своїх місць владоможні й сановиті; коли слово бере цей чоловік молитви, замовкають імениті інтелектуали. Від постаті нашого Патріарха лине спокій мудрості, і ніщо так не підкреслює дріб’язковість сучасних магнатських забаганок, як цей високий маєстат духу… Нарешті, не лише греко-католики, а й чимало інших християн України вдячні Патріархові Любомиру за вірність пророцтву св. Андрія і за віру в те, що «нове сяйво слави Божої… може і повинно променіти з єдиної Київської церкви». Ми вдячні Блаженнішому за те, що він запропонував українським християнам київської традиції такий шлях до єдності, який не руйнує особливостей їхнього благочестя і перетворює історично зумовлені відмінності у скарбницю спільного духовного досвіду. Отож благослови, Господи, «один Божий народ у краї на Київських горах»!»

P.S. На одному з прийомів, де мені довелося бути присутньою, Блаженніший Любомир виголосив тост, мовляв, до нас всіх колись прийде смерть і треба до цього бути готовим. Далі побажав присутнім і собі, аби поховали у трунах із столітніх дубів. «І завтра я цей дуб посаджу!» — із властивим йому почуттям гумору завершив. «День» щиро зичить Главі УГКЦ доброго здоров’я на многая літа!

Надія Тисячна, фото Руслана Канюки, «День»

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

ПЕРСОНА

Любомир Гузар

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity