Римо-католицький календар
Четвер ІІ тижня Великого Посту
Перше читання
Єр 17, 5-10
Читання з Книги пророка Єремії
Так говорить Господь:
«Проклят той, хто уповає на людину і покладає на тіло свою силу, чиє серце відступає від Господа. Він, мов та билина у степу без листя, не спроможна бачити добра, коли воно надходить, і живе на сухих місцях у пустині, на землі солоній та безлюдній.
Щасливий чоловік, який на Господа вповає і чия надія в Господі. Він, немов дерево, посаджене над водою, що до потоку простягає своє коріння; як прийде спека, воно не боїться, і листя його зеленіє; у рік посухи йому байдуже, воно не перестає родити.
Лукаве над усе у світі серце людське — і незціленне! Хто його збагнути може? Я, Господь, вивідую серце, випробовую нутро, щоб відплатити кожному за його діяннями, за плодами його вчинків».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 1, 1-2. 3. 4 і 6 (П.: Пс 40(39), 5а)
Благословенний, хто довіривсь Богу
або: Блаженний муж, який поклав свою надію на Господа
Блажен чоловік, який не ходить за радою безбожних, *
не стає на дорогу грішних, †
і в згромадженні насмішників не засідає,
але в законі Господньому його бажання; *
і він роздумує день і ніч над Його законом.
Він буде, як дерево, посаджене над водними потоками, *
яке дасть плід свій у свою пору;
і листя якого не зів’яне, *
і все, що він учинить, буде вдалим.
Не так безбожні, не так! *
Вони — мов полова, яку вітер розвіває.
Адже Господь знає праведних дорогу, *
а дорога безбожних загине.
Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 8, 15
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Блаженні ті, хто, почувши слово щирим і добрим серцем,
бережуть і приносять плід у терпеливості.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Євангеліє
Лк 16, 19-31
† Слова Євангелія від святого Луки
Того часу Ісус сказав фарисеям: «Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня. А якийсь бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми у струпах і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; та й пси приходили й лизали його рани.
Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали. І в аду він, терплячи муки, звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, й закричав, гукаючи: “Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї”.
Та Авраам промовив: “Дитино, згадай, що ти отримав свої блага за свого життя, так як Лазар — лихо. А тепер він тут втішається, ти ж — мучишся. І крім усього цього, між нами й вами покладена велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили”.
Той же відказав: “Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька, бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання”.
Та Авраам відповів: “Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають”.
А той мовив: “Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються”.
Він же сказав йому: “Якщо Мойсея і пророків не слухають, навіть якби хто з мертвих воскрес, не повірять”».
Слово Господнє
Біблійні роздуми:
Серце для Лазаря біля моїх дверей (Слово між нами)
Роззирнися і побачиш Лазаря (Слово між нами)
По смерті вже нема як давати милостиню (о. Петро Октаба ОР)
Знайти свою дорогу (о. Патрик Оліх OFM)
Впусти Лазаря додому (о. Роман Лаба OSPPE)
Вдячність як завдання (курс «Дабар»)
Бог мені допоміг (о. Василь Косік)
Господи, я багатий, і дякую Тобі за це…(о. Кирило Лесько)
фінансово.
Щиро дякуємо!
