Папа Бенедикт XVI розпочинає нову серію катехез на загальних аудієнціях. «Після повчань про Отців Церкви, про великих богословів Середньовіччя, про великих жінок, тепер хочу обрати тему, дуже близьку кожному з нас: тему молитви, а особливо – тієї християнської, тобто молитви, якої нас навчив Ісус, і якої нас навчає Церква», – Папа розпочав загальну аудієнцію у середу, 4 травня.
Папа пригадав, що молитва – це розмова з Богом, а завданням нової серії катехез є навчитися дедалі глибше переживати наші стосунки з Господом. «У дійсності, ми добре знаємо, що молитва не є чимось само собою зрозумілим: потрібно навчитися молитися, майже щоразу заново набувати цього мистецтва. І навіть ті, хто вже далеко зайшов у духовному житті, – наголосив Бенедикт XVI, – потребують увійти до Ісусової школи, щоб вчитися молитися по-справжньому». Першою лекцією у цій школі є саме Христове життя та Його приклад. Євангелії описують Ісуса «в постійному внутрішньому діалозі з Отцем: це – глибока єдність Того, Який прийшов у світ не для того, щоб сповняти Свою волю, але – волю Отця, Який Його послав для спасіння людини».
Святіший Отець зазначив, що в усіх стародавніх культурах, хоч і з відмінними наголосами, бачимо прагнення пізнати Бога. Марк Аврелій, римський імператор-філософ стверджував необхідність молитися для того, «щоб встановити плідну співпрацю між божественною та людською дією», тобто, без молитви людське життя виявляється позбавленим сенсу та опори. «У кожній молитві, – сказав Папа, – завжди виражається істина про людське створіння, яке, з одного боку, зазнає слабкості та нестач, а тому просить допомоги в неба, а з іншого – обдароване надзвичайною гідністю, тому що, готуючись прийняти Божественне Об’явлення, виявляється здатним увійти у спілкування з Богом».
Папа додав, що в прикладах молитви різних епох та цивілізацій можемо розрізнити усвідомлення людською істотою свого стану створіння та залежності від Когось вищого. «Людина сіх часів молиться, оскільки не може проігнорувати запитання про сенс свого життя, який залишається темним та знеохочуючим, якщо його не розглядати в стосунку з таємницею Бога та Його плану для світу, – наголосив Бенедикт XVI. – Людське життя є перехрестям добра і зла, незаслуженого страждання та радості й краси, що спонтанно та невпинно спонукає просити в Бога того внутрішнього світла і сили, які допомагають нам на землі та відкривають надію, що виходить за межі смерті». І саме в Ісусі Христі, зазначив Святіший Отець, людина стає здатною припасти до Бога з дитячою довірою.
За матеріалами:Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
