Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ХХVІІІ звичайного тижня, рік І
Того часу, коли довкола Ісуса зібралися тисячі людей, які аж напирали одне на одного, Він почав говорити насамперед cвоїм учням (пор. Лк 12, 1).
Ісус, Який прийшов спасти мільярди людей, знаходить час на особисте спілкування з учнями, з кожним із них…
Навколо мене вирують події та перетинаються шляхи багатьох людей. Помічаю, як багато справ потребують перемін… За великі справи не берусь: не подолаю. Натомість малі, такі, що мені під силу, стараюся виправляти, вдосконалювати. А зайнятися є чим …
Сьогоднішній фрагмент Євангелія — це заохочення, щоб у вирі буденних подій знаходити час для особистого спілкування з Тим, Хто цим усім та всіма керує. Ми недарма звертаємося до Нього: «Господи». Цим словом ми визнаємо — Ти Господар Всесвіту, Який нічого не забуває, про все дбає, все має на увазі.
Варто нагадати собі очевидний (з погляду віри) принцип: перш ніж до чогось братися — треба поспілкуватись особисто, щиро та сердечно з Тим, Хто всім управляє. Навіть якщо я робив це безліч разів і навіть якщо прекрасно знаю свою справу.
Мить спілкування з Ним стає тим самим вирішальним моментом, який надає нашим старанням якості та вічного сенсу.
Він завжди має для мене час і чекає…
фінансово.
Щиро дякуємо!
