Присутність батька обік дитини у хвилини її страждання буває, можливо, менш теплою, але має більше позитивних якостей, які можуть допомогти дитині боротися з труднощами життя. Кожній дитині потрібно мати певність, що тато їй співчуває та підтримує її в ситуації, яка викликає біль.
«Син, болюче вражений життєвими подіями, мусить сам учитися життєвої мудрості. Він сам змушений пройти крізь шерег неминучих внутрішніх страждань. (…) Батько ж співстраждає тим болісніше, що він це усвідомлює і є нездатним допомогти» (Лакрок).
Особливу близькість і розуміння батько має виявити до дитини у важкі для неї моменти: під час хвороби, депресії, шкільних поразок, відкинення ровесниками, розчарувань у коханні, в станах знеохочення і суму, після втрати близької людини тощо. Коли дитина страждає, пасивної присутності замало. Активне вираження співчуття стає безумовно необхідним. У важкі хвилини дитині потрібно знати, що батько їй співчуває і підтримує.
Материнське співчуття дещо відрізняється від батьківського. Мама передає дитині насамперед свою сповнену емоцій сердечність. Її співчуття містить дуже багато жалощів, так що вона хотіла б оберігати дитину не тільки від страждання, а й від будь-якого зусилля і труду взагалі. Матір, пов’язана з дитиною сильними узами почуттів, може піддатися тенденції надмірних жалощів до дитини. Власне, з огляду на це співчуття матері має бути доповнене співчуттям батька. Він, маючи більшу дистанцію як щодо власних емоцій, так і щодо емоцій дитини, може запросити її до внутрішнього зусилля, скерованого на те, щоби подолати зосередженість виключно на власному стражданні та надмірних жалощах до себе.
Батьківське почуття гумору, яке полягає на вмінні сміятися насамперед із себе самого, а не з інших, – це одне з найважливіших умінь, які потрібні при вихованні дітей. Завдяки ньому батько може допомогти дитині дещо відсторонитися від себе і своїх страждань. Таке почуття гумору стає особливо потрібним у важких ситуаціях. Таким чином свою дитину, а особливо свого сина, батько може навчити мужності в переживанні важких хвилин життя. Це важлива школа подолання зосередженості на собі, аби мати сили думати також і про інших.
Уривок із книжки о.Юзефа Августина «Путівник по батьківству»
Джерело: DEON.pl
Переклад: CREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
