Кшиштоф Зануссі – режисер зі світовим ім’ям. У його майстерні стоять нагороди Венеціанського, Каннського, Московського кінофестивалів. Майже всі фільми метра польського кінематографа просякнуті християнськими ідеями. Є серед них фільм про Папу Йоана Павла II, фільм про святого Альберта Хмельовського (створений за п’єсою Кароля Войтили). Ці роботи отримали нагороди на багатьох фестивалях і, що називається, «зняли касу». Парадоксально, але відбувається це на тлі секуляризації суспільства і відмови від християнських ідеалів.
Кореспондент Радіо Ватикану звернувся до пана Кшиштофа з питанням про те, в чому, на його думку, полягає Нова євангелізація.
«У тому само, в чому й стара. Вона, втім, спрямована на країни, які до цього вважалися християнськими. Але тепер євангелізувати їх доводиться заново. Але з кожним новим поколінням усе треба починати спочатку. Тому і Європу теж необхідно знову євангелізувати».
Але як достукатися до сучасної людини, яка, здається, давно перестала цікавитися питаннями віри, сенсу життя, втратила поняття святості? Однак Кшиштоф Зануссі не поділяє подібного песимізму.
«Світ такий, яким він є. Ми живемо в особливих умовах – виняткового багатства. Ніколи людство не жило настільки благополучно і настільки безпечно. Це й стало причиною того, що воно трохи дезорієнтоване. Ми раніше не жили в таких умовах! Якби раніше ви не запаслися на зиму їжею, то голодували б. Не зібрали б палива – замерзли б. Виходили на вулицю – там вас могли вбити. Тепер усе змінилося, і немає такого імперативу, який змусив би ставити собі головні, екзистенційні питання. Але вони, як і раніше, існують, такі само питання, як і раніше. Часи зараз важкі, тому що вони легкі!»
Як же бути почутим сучасною людиною, що виросла в епоху інтернету і MTV, має, як кажуть фахівці, «кліпову свідомість»? Дослідження стверджують, що сучасні люди витрачають лише кілька секунд, щоб вирішити – слухати чи дивитися далі той чи той канал. Як прикувати їхню увагу за ці миті?
«Не варто потрапляти під вплив таких маркетингових помилок. Сучасні люди не відрізняються від своїх прадідів. Вони такі само. Все це обман. Те, що у них коротке коло уваги, це зрозуміло, тому що до них всі навколо чіпляються… Якщо справді постане необхідність, то з’явиться й мова, яка допоможе відповісти на ці потреби людини. Я не переймаюся з цього приводу. Якщо люди шукають, то вони терпляче чекатимуть і подивляться все, навіть те, що триває довше за ці декілька секунд. А якщо все буде нудно, то ніяким шоу їх не затримаєш».
Зараз дуже популярні плакати, відео-та аудіоролики про віру, створені в провокаційній, яскравій манері, у стилістиці комерційної реклами. Чи варто так рекламувати віру?
«Можна і так досягти свідомості людей. Але таким чином ми ставимо віру на рівень товару. Це не найкраще місце для неї. Це принижує віру. Але можна людям показати, що віра існує. Це не буде для них великим відкриттям, ви не будете першовідкривачами. Однак разом із цим необхідно допомогти людям зрозуміти віру, дізнатися, що це таке, що вона собою представляє».
Кшиштоф Зануссі залишається вірний собі. Він вдумливо, неквапливо розповідає у своїх роботах про те, що, за загальним переконанням, вже давно не цікавить сучасну людину. Остання робота майстра – телевізійний фільм про дівчину, яка йде до монастиря. Її батько, атеїст, бізнесмен, колишній партійний функціонер, робить усе, щоб її відрадити. Навіть виписує нареченого з Італії. Все марно. «Злодій!» – кричить він з балкона доньці, яка сідає в таксі, щоб поїхати в обитель. «Хто злодій?» – запитує виглянувши сусід. «Той, Кого немає», – задумливо відповідає батько.
Цей фільм, куплений польським телебаченням, виявився таким популярним, що продюсери фактично відразу замовили його продовження. Пан Кшиштоф лише радий: це ще одна змога поговорити з мільйонами людей про найважливіше.
Радио Ватикан / Католицький Оглядач
Фото: Олена Качуровська, CREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
