Професія екзорциста — непопулярна серед молоді, часто зневажена, а також небезпечна. Головний італійський фахівець із вигнання диявола Ґабріель Аморт розповідає, як, попри все, вирвати душу з рук сатани.
– Враховуючи Ваш унікальний досвід безпосереднього спілкування з одержимими людьми – як Вас не запитати: чи правда, що дедалі більше людей пов'язані з дияволом?
– Це справді так. Упродовж останніх десятьох років занять екзорцизмом я бачу дедалі більше й більше людей, які приходять до мене по пораду. Можливо, це відбувається через те, що зараз легше отримати доступ до інформації. Адже ще недавно ті, кому була потрібна допомога екзорциста, просто не знали, до кого звернутися. Вони навіть не знали, що екзорцизм існує. З іншого боку, я просто переконаний у тому, що збільшення числа людей, які до мене приходять, пов'язане ще й із нечуваним посиленням позицій зла у світі. І це, звичайно ж, робота Князя Темряви.
– А які причини?
– Дедалі більше людей вступають у сатанинські секти. Зараз це щось на кшталт моди. Інколи люди приєднуються до таких організацій, навіть не уявляючи, проти кого вони повстають і поруч із ким опиняються. А потім вони стикаються зі зловісним терором. Помилкою буде вважати, що в диявола немає обличчя. Диявол – це не вигадка психоаналітика, який таким чином прагне назвати абстрактне зло, що ним хворіє суспільство. Диявол – це реальність, про що говорить св. Петро у своєму першому посланні: «Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти». На жаль, деякі недалекі богослови також поділяють теорію абстрактності диявола. Навіть деякі єпископи не вірять у його існування. Саме тому так багато людей практикують езотеричні культи, а потім і зовсім звертаються до сатанізму – Церква просто перестала навчати своїх парафіян розпізнавати диявола так, як колись цього вчило Святе Письмо. У певному сенсі ієрархи Католицької Церкви й викликати цей феномен.
– А кого ще можна винуватити?
– Насамперед – пресу, яка більше за інших винна у поширенні нездорових тенденцій хоча б тому, що просто відмовляється публікувати правильну інформацію. Приховуючи правду, вона прославляє та звеличує зло світу. Саме завдяки пресі така величезна кількість людей перетворюються на відьом і знаходять втіху в сатанинських сектах. А наслідки цього явища відбиваються сьогодні навіть на верховній владі.
– Що таке одержимість, про яку Ви згадували раніше?
– Є два види одержимості: коли біси намагаються впливати на людину зовні й коли біси йдуть із нутра людини. У першому випадку – це як інфекційна хвороба, яка руйнує психічне здоров'я людини і яку неможливо вилікувати медичними препаратами. Справжня одержимість бісами – явище дуже рідкісне. У цьому разі біс вселяється в людину, використовуючи її для своїх маніпуляцій. Я хочу особливо підкреслити, що випадки справжньої одержимості бісами дуже рідкісні, і їх у жодному разі не можна порівнювати з випадками розладу психіки. Скажу інакше: більшість випадків, з якими я стикаюся, стосуються зовнішнього впливу бісів, а не внутрішнього.
– А в чому причина обох цих станів?
– Прийнято виділяти чотири такі причини. По-перше, це спіритичні сеанси й ритуали сатанинських сект – усі ці обряди, що пробуджують у людині зле начало та примушують її творити зло. Варто відзначити, що спіритичні сеанси сьогодні проводяться рукою диявола. Медіуми, впадаючи у транс, не спілкуються з душами померлих – вони спілкуються напряму з дияволом, оскільки душі померлих знаходяться в раю, пеклі або чистилищі. Однак є священики, які рекомендують такі сеанси, наприклад, батькам, які втратили своїх дітей і попри все прагнуть поспілкуватися з ними. Біда в тім, що такими спіритичним сеансами – тобто спілкуванням із дияволом – займаються навіть школярі. За статистикою, до 36% учнів практикують це, вважаючи невинною забавкою.
– Ще причини?
– Друга причина в тому, що більшість смертних гріхів раптом стали чимось цілком звичним – тим, що не тільки робиться повсюди, а й робиться з певною наполегливістю. Третя причина – це, звичайно, саме зло. Термін «зло» слід розуміти як щось погане, що одна людина, керована дияволом, робить іншій людині. До речі, відповідаючи на популярне питання про те, чому Господь на це дозволяє, – відповідаю: Він поважає право іншої людини на вибір. Але зло криється не тільки в цьому. Це й зурочення, і зловісні обряди вуду. До речі, обряди – це те, з чим найважче боротися. Але віруючий має пам'ятати, що той, хто живе у згоді з Господом, рідко стає жертвою прокляття і чорних обрядів. А якщо прокляття і впливає на нього, то у слабкій, незначній формі.
Четверта причина – найважливіша. Це безпосередня атака диявола на людину, коли людина стає жертвою зла. Однак Господь попускає і таке. У Біблії ми знаходимо чимало свідчень таких посягань на душі праведників, і бачимо, що істинні праведники завжди витримували це випробування. Навіть святий Павло каже: «А щоб не загордів я надмірно висотою об’явлень, дано мені колючку в тіло, посланця сатани, щоб бив мене в обличчя, щоб я не зносився вгору».
– Це Ваша власна думка, що сатанізм поширюється землею?
– Так, поширюється з неймовірною швидкістю. Коли відступає віра, з’являється ідолопоклонство. Користуючись біблейськими термінами, я б сказав, що, відсторонившись від Господа, люди віддали себе окультному світові. Послаблення позицій віри в усій католицькій Європі призвело до того, що люди стали вірити магам, провидцям і шарлатанам, чим і зумовлене процвітання диявольських сект. Але сатана любить рекламу і прославляє себе, наприклад, через угодну йому музику – таку, як Мерилін Менсон. Під загрозою навіть маленькі діти, які читають комікси, бо є такі комікси, які вчать чорної магії та поклоніння сатані. Мені часто розповідають про дітей, яких учителі заставали за читанням таких видань навіть на уроках релігії.
" Немає жодної різниці між білою і чорною магією. Якщо магія працює, це завжди заслуга диявола.
– Чи варто у такому разі ділити магію на нешкідливу, дитячу, і чорну?
– Немає жодної різниці між білою і чорною магією. Якщо магія працює, це завжди заслуга диявола. Навіть за Гарі Поттером видна рука Князя Темряви. Треба пам'ятати: те місце, яке ви у собі звільните від Бога, тут-таки займе диявол.
– Ви боретеся з дияволом уже багато років. Як на Вашу думку, що можна назвати його найбільшим успіхом?
– Його успіх – це стратегія зведення, спокушання. А вона не міняється тисячоліттями. Він просто переконує людину в тому, що пекла не існує, і гріха немає, і немає нічого поганого у тому, щоби спробувати щось нове, те, що він пропонує. Розпуста, успіх і влада – ось три речі, які диявол завжди пропонує людині.
– Зі скількома випадками одержимості Ви мали справу?
– Дійшовши до сотні, я просто перестав рахувати.
– Який випадок у своїй практиці Ви вважаєте найскладнішим?
– Певно, той, з яким я працюю вже кілька років. Це випадок із молодою дівчиною. Одержима дияволом, вона билася в конвульсіях 24 години на добу, зазнаючи нелюдських мук. Лікарі та психіатри нічого не могли з нею зробити. А це така чиста й розумна дівчина! Аби їй допомогти, її навіть Папа Римський благословляв, – що, звісно, не є екзорцизмом, – і це послужило переламним моментом; але нам ще є над чим попрацювати.
– А як до екзорцистів ставляться у Церкві?
– На жаль, дуже погано. Наші власні брати дивляться на нас як на безумців та одержимих фанатиків. Щиро кажучи, до нас лояльні лише ті єпископи, які нас призначають.
– Чи були якісь дивні явища, з якими доводилося стикатися під час роботи?
– Пам'ятаю одного неосвіченого італійського фермера, який під час вигнання диявола раптом заговорив зі мною чистісінькою англійською мовою, так що мені навіть знадобився перекладач. Зазвичай же одержимі раптово проявляють надлюдську силу. Або левітують (злітають, підіймаються у повітря) – причому в таких випадках посадити людину на стілець не можуть навіть семеро кремезних чоловіків.
– В одному з інтерв'ю Ви говорили про те, що диявол часто виражає себе через побутові прилади.
– Це так. Я бачив телевізори, посудомийні та пральні машини й навіть телефони, охоплені язиками полум'я. Навіть стільці й матраци раптом ставали охоплені вогнем – тобто предмети, не підключені до мережі. Адже не варто забувати, що диявол та його армія володіють неймовірною силою. Якщо я розповім вам усе, що бачив за час своєї роботи, то всі переглянуті вами фільми жахів викликатимуть лише кволу усмішку.
– Скажіть, у своїй боротьбі з дияволом Ви особисто були ним поранені?
– Коли кардинал Полетті запитав мене, чи я згоден стати екзорцистом, я звернувся до Діви Марії з проханням про захист. «Загорни мене у Твій плащ», – попросив я. Відтоді мені нема чого боятися. Диявол намагається вжалити, вбити мене, але ніколи не зможе навіть поранити.
– Тобто Ви його не боїтеся?
– Його? У жодному разі! Це йому слід боятися мене, бо я дію іменем Господа, а диявол – лише Його пересмішник.
Стефано Мария Пачі, Esquire
фінансово.
Щиро дякуємо!
