У Китаї дедалі більше голосів за скасування закону про одну дитину. При цьому останнім часом наводяться переважно економічні доводи: зниження обсягів робочої сили і старіння суспільства. Аборти й стерилізації, які раніше проводилися насильно, та привілей багатих мати більш численну родину викликають соціальну напруженість.
«Політика однієї дитини» була узаконена наприкінці 1970-х років головою Компартії Ден Сяопіном. Нині протидія закону про одну дитину відбувається за значної участі простих китайців.
18 січня цього року керівник Національної статистичної служби Ма Дзянтань під час презентації економічних показників за минулий рік повідомив, що вперше спостерігається втрата населення у 3,45 млн. осіб продуктивного віку, що погано впливає на економіку. Чиновник запропонував провести зміни в політиці контролю над народжуваністю.
Китайські демографи вважають, що саме в законі про одну дитину міститься головна перешкода для подальшого розвитку економіки країни. Разом зі зменшенням населення у продуктивному віці зменшуватимуться доходи з податків, а витрати на утримання осіб старшогоо віку – збільшуватимуться. На останньому з'їзді Компартії Китаю її голова Ху Дзіньтао не вимовив фрази про «дотримання низької народжуваності», як це було на попередніх з'їздах.
Імовірно, це може означати, що уряд думає про зміни в цій політиці. Зрештою, також один з авторів згаданого закону, Тян Сюань, уже 10 років як б'є на сполох через штучно створену нерівновагу між кількістю новонароджених хлопчиків і дівчаток, що є наслідком частих випадків переривання вагітності, якщо плід – дівчинка.
У той час, як середньосвітова пропорція народжуваності становить 103 до 107 на користь жінок, у Китаї це 118 до 100 на користь чоловіків, що вже зараз, особливо в регіонах, призводить до драматичної диспропорції, соціальної нестабільності та злочинності через неможливість для великої кількості чоловіків знайти собі дружину.
фінансово.
Щиро дякуємо!
