Благодійність

Засновник спільноти молитовного служіння потребує коштів на операцію

01 Травня 2013, 14:39 3525
Володимир Тимощук

Володимир Тимощук, батько 6-х дітей, майже 9 років бореться з раком крові.

Незважаючи на хворобу, Володимир не здався, а навпаки – продовжує служити людям і Церкві. Він створив СМС – Спільноту молитовного служіння, яка діє уже декілька років.

Зараз уперше за 8 років та 11 місяців боротьби за життя у нього з’явився шанс на повне одужання. Тому просимо вашої допомоги у зборі коштів. Загальна сума витрат на підготовку, трансплантацію кісткового мозку та післяопераційний період становить 150.000 .

Рахунки для переказу коштів:

– Приватбанку № 6762 4685 0075 7699 (отримувач – Тимощук Володимир Олексійович)

– Укрсоцбанку № 5571 0126 1835 4388 (отримувач – Тимощук Володимир Олексійович)

Ось що пише Володимир про себе:

Мене звати Володимир Тимощук, мені повних 45 років. 1-е червня 2004 року – день молоді – поділило моє життя на дві частини: життя до діагнозу «рак крові» та боротьбу за життя…

Я народився в місті Рівному, там закінчив із золотою медаллю школу №6, після якої 1984 року вступив на факультет кібернетики Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.

Моє навчання в університеті мало перерву на два роки служби в Радянській Армії, які я провів за 7 тисяч кілометрів від рідних місць – на сопках Хабаровського краю в Приамурській тайзі поблизу селища Єлабуга (комуністичний режим понад 60 років пам’ятав, що мій рідний дядько був у лавах ОУН-УПА).

Повернувшись з армії, продовжив навчання в університеті. У вільний від навчання час активно включився в боротьбу проти комуністичного режиму, разом з однодумцями випускали антирадянські стінгазети, розклеювали листівки, агітували на виборах, а 1989 року надрукували в Прибалтиці та поширили в Україні самостійницьку газету «Хвиля».

9 червня 1990 року, навчаючись на 4-му курсі, я одружився. Старший син Олексій народився, коли я вчився на 5-му курсі.

По закінченню університету я створив невелику фірму, де в різний час працювало 5-9 осіб. Головний напрямок бізнесу – організація наукових досліджень, впровадження нових медичних технологій та продаж сучасного європейського медичного обладнання лікарням і санаторіям України.

Другий син Сашко народився 1994 року, третій – Тарас – 1995-го, а Миколка – 2000 року.

То ж наша щаслива родина мала чотирьох синів до 1 червня 2004 року.

Володимир Тимощук

Цього дня провідні онкогематологи України встановили у мене діагноз «хронічна мієлоїдна лейкемія» (ХМЛ, рак крові) в стадії акселерації. Простою мовою мені одна лікарка пояснила, що жити залишилось півроку, а може, протягну й півтора, якщо продам квартиру в Києві та машину для оплати медикаментів.

Від хандри і розпачу мне врятувала Біблія, яку я запоєм став читати по 8-12 годин на день, а також підтримка родини і друзів. Біблія, на відміну від лікарів, що констатували факт хвороби й не могли пояснити її причини, чітко говорила: для Того, Хто створив небо і землю, немає невиліковних хвороб…

Так почався мій другий етап – боротьби за життя.

У ньому було багато злетів та падінь. Перші майже два роки хвороби я лікувався різними медикаментами несистемно (оскільки якісні препарати страшно дорогі,  а доступні допомагають приблизно так, як кетанов проти зубного болю – біль приглушає на короткий час, але проблему не лікує).

Від липня 2005 року я мав суттєве покращення протягом півроку, на цей час припинив лікування (сподівався, що назавжди). Але, як виявилося за рік, ця затримка у лікуванні потрібна була для того, щоби п’ята наша дитина була зачата після тривалої перерви у прийомі медикаментів (адже антиканцерні препарати негативно впливають на розвиток майбутньої дитини).

Тож на початку третього року лікування, у вересні 2006-го, у нас народилася донька Тетянка. У цей час мене включили в програму забезпечення новим (станом на 2006р.) препаратом глівек, який, за очікуваннями науковців, мав підтримувати пацієнтів протягом тривалого часу.  Глівек діяв добре до листопада 2008 року. То ж ці два роки я активно працював, навчався (на формаційних курсах при парафії Марії Матері Церкви, Біблійних семінарах та катехитичних курсах УКУ) й розпочав служіння на Біблійній Формації та євангелізаційних курсах у церкві св.Василія Великого в Києві.

На початку літа 2008 року дози Глівеку, які я вживав, були у 3-4 рази менші від стандартних, що, як виявилося через 9 місяців, дало змогу нормально зародитися новому життю. В квітні 2009 у нас народився ще один синочок – Андрійчик. Його народження було ще одним підтвердженням, що Господь нами постійно опікується, допомагає і показує надію на найкраще.

Відтоді, як глівек перестав допомагати, хвороба прогресувала, працездатність стала падати, інші ліки – тасігна, гідреа, цитозар – допомагали тиждень-три і переставали діяти, тож я просив про молитовну підтримку рідних та близьких. Це, власне, й додавало сили та допомагало протриматись якийсь час до винайдення нових ліків.

Влітку 2011р. стан погіршився настільки, що довелось оформити пенсію по інвалідності (2-га група).

У грудні 2011р. завдяки фінансовій підтримці друзів мені вдалось розпочати лікування новим препаратом спрайсел, розробленим спеціально для таких пацієнтів, як я, – кому глівек і тасігна не давали позитивного ефекту. Та, на жаль, і спрайсел діяв усього два з половиною місяці. Так дійшло до найкритичнішого моменту влітку 2012 року, коли лікарі підтвердили стадію бластного кризу (або термінальну – згідно з європейською класифікацією). Стан був такий поганий, що під час перекомісії профільна комісія призначила мені першу групу інвалідності.

У грудні 2012 року друзі зібрали кошти й відправили мене на обстеження та лікування до онкоклініки Інституту Жюля Борде в Брюсселі. Саме в той час в онкогематології клініки св.Луки в Брюсселі набирали групу пацієнтів для програми лікування експериментальним препаратом понатініб, який проходить другу фазу клінічних досліджень у Європі (це означає, що в Україні препарат якщо з'явиться, то не раніше ніж зв два-чотири роки) і розрахований виключно на пацієнтів із ХМЛ, кому ні глівек, ні тасігна, ні спрайсел не допомагають. І мене включили до цієї групи.

Перші два місяці лікування були проблемні, мене вже планували виключати з групи, але понатініб нарешті подіяв, і останні три тижні поспіль результати аналізів – позитивні й сталі. Професор, якиймене лікує, каже: дуже добре, що ми нарешті маємо позитивні результати – трансплантація кісткового мозку, яку планують мені робити, щойно буде знайдено відповідного донора, за хороших показників крові вдвічі-втричі позитивніша, ніж при загостренні хвороби. А позитивний результат трансплантації означає повне зцілення та життя без діагнозу, без хвороби, без інвалідних обмежень.

Володимир Тимощук

Отака картина на день сьогоднішній. Наша родина складається з вісьмох осіб. Душа нашої родини, організатор сімейного життя та моральна опора родини – моя кохана дружина Тетяна.

Старший син Олексій (22 роки, закінчує Університет інформаційно-комунікаційних технологій, де навчається на 1 курсі), другий син Сашко (18років); третій – Тарас – студент Київського технікуму електронних приладів. Вони троє протягом останніх чотирьох місяців – і тато,  і мама для менших: ведуть домашнє господарство, доглядають та виховують меншеньких.

Четвертий – Миколка – 13 років, учень 7-го класу СШ№115.

Найменші – Тетянка (6 років) та Андрійчик (4 роки) – ходять в садочок №478 м.Києва.

Нині вперше за 8 років та 11 місяців боротьби за життя у мене з’явився шанс на повне одужання.

Тому прошу вашої допомоги у зборі коштів. Загальна сума витрат на підготовку, трансплантацію кісткового мозку та післяопераційний період складає 150.000Є. Перший внесок у розмірі 7.000Є ми вже оплатили – процедуру пошуку донора запущено. То ж ваша допомога може дати мені шанс на нормальне повноцінне і здорове життя.

І нехай Милосердний Господь благословить вас, укріпить та допоможе вам на вашій життєвій дорозі!

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity