Близько 40 тисяч людей з усієї Білорусі прибули 5-6 липня до Будслава на урочистості Матері Божої Будславської, покровительки Білорусі.
Цього року відзначалося 400 років, відколи образ Матері Божої прибув на це місце і прославився чудесами.
До Будслава на урочистість приїхали також католики з України: молодь з братами-францисканцями на чолі з архиєпископом Петром Мальчуком та єпископом Віталієм Скомаровським.
Про свято та паломництво розповідає бр. Патрик Оліх OFM:
Повернення додому було нелегким, особливо після напружених днів праці. Але залишилося багато позитивних вражень після Будславського фесту, після свята усміхненої Пані Білорусі.
Цього року відпуст був незвичним.
По-перше, незвичною була присутність папського легата — кардинала Жан-Луї Торана, котрий представляв Папу Римського Франциска. Маленького зросту, вже з чималим багажем років, хворий, але привітний та сильний. Його присутність була більш ніж символічною. Як сказав на завершення головної Меси Його Високопреосвященство Тадеуш Кондрусевич, митрополит Мінсько-Могилівської дієцезії, ми знаємо кардинала, бо це він сповістив світу, що маємо Папу — Habemus Papam; а зараз присутність кардинала є заповіддю приїзду Папи у Білорусь.
По-друге, незвичною була погода. Раніше бувало й спека, і дощ, але міні-урагану ще не було. За пару хвилин вітер з дощем розігнали спеку, поламали кілька гілляк з наметами в парку навпроти храму. Це був перший дощ за два місяці. Але навіть буря не злякала паломників, які безупинно підходили та під'їжджали до базиліки. Чим сильніше йшов дощ, тим більше раділи паломники. Завдяки дощу урочистість була теплою, але не занадто спекотною
(Нагадаємо, що цього ж дня в Україні відбулася коронація Летичівської Богородиці, наприкінці якої також звіялася буря).
По-третє, незвичайними були люди. Протягом року копія чудотворного образу відвідувала парафії Білорусі, люди дізнавалися про це місце, вимолювали урочистість. А на урочистості 5-6 липня прибуло близько 40 тисяч віруючих — римо-католиків, греко-католиків, православних, протестантів. Натовп, який дихав вірою. Священики сповідали цілу ніч, черги до служителів таїнства примирення не закінчувалися, як і черги до ікони Матері Божої та реліквій святої Терези з Ліз'є, які теж були на святі. Тисячі людей з вірою в серці та надією в очах. Вони прийшли до своєї Матері, тобто до свого дому.
І над усім цим — ікона усміхненої Марії. Храм пережив чимало труднощів, не завжди людям подобалось те, що сюди приходять люди по силу та надію. Але Вона усміхається, вказуючи на свого Сина. Можливо, усміхається тому що дивиться не на нас, а на Ісуса? А можливо й ми будемо більше усміхатися, коли, як Вона, будемо частіше звертати свій погляд на Христа?
Церква Білорусі довірила опіку над цим святим місцем нам, францисканцям. Як не дивно, на святі нас видно мало, хоча цього року — ще одна незвичайність — нас було близько 40 братів. Бо проста робота в сакристії, при уділенні Причастя, освяченні, сповідь нас віддаляла від об'єктивів, але наближала до людей. І це велика радість: бачити стільки людей — старших, середнього віку, молодих, дітей — котрі віднаходять у цьому маленькому селі благодать, силу, надію. Усміх Марії запрошує всіх черпати з цього Божого джерела благодаті.
Фото: Сatholic.by
фінансово.
Щиро дякуємо!
