Героям Майдану

Я хотів би перед вами вибачитися за нашу пасивність. Захід черговий раз підвів. Підвели також медіа. Це мені болить найбільше, бо я сам у них працюю.

Кілька місяців я з неспокоєм слідкував за вашою боротьбою. Сподівався, що ваші мрії можуть сповнитися без кровопролиття. На жаль, сталося інакше. Ваше земне життя було перерване якнайжорстокішим способом. Вас убито. Я християнин, і тому вірю, що це не кінець.

Але я хотів би перепросили вас за нашу пасивність. Захід черговий раз підвів. Ви не дістали від нас допомоги, якої потребували. Наші власті не поспішали взятися до конкретних дій, які могли б запобігти вашій смерті. Вкотре виявилося, що політики Євросоюзу неспроможні швидко реагувати у критичних ситуаціях. Але я не маю наміру скидати всю провину на керівництво. Підвели також і медіа. Це мені найбільше болить, бо я сам у них працюю. Ми замало інформували про те, що у вас відбувається. Ми писали про вашу боротьбу, коли було насправді гаряче, але щойно ситуація трохи заспокоювалася, як переважна більшість із нас відходили від теми. Це була помилка. На мою думку, ми вас підвели майже всі. Замало було на Заході «звичайних громадян», які вперто тиснули на владу і медіа, аби ті й ті не попускали, а вийшли вам із допомогою.

Я вірю, що ваша смерть не залишиться марною. Я вірю, що ваша мрія сповниться, і ваші брати — наші сусіди — уже незабаром житимуть у вільному краї, і вже ніхто не буде змушений гинути, борючись за свою гідність і права. Я також сподіваюся, що ваша смерть зблизить поляків і українців. Я молюся про те, щоб цей винятковий час, коли наш народ солідаризується і молиться за ваш народ, принесе плід і допоможе нам взаємно вилікувати рани, завдані в минулому.

Я б хотів також вам подякувати. За вашу відвагу, непоступливість і величезну віру. Хотів би вам подякувати за те, що ви нам усім нагадали: у житті кожного з нас є цінності, задля яких варто жити, за які варто боротися, навіть якщо ми будемо змушені заплатити найвищу ціну.

Сподіваюся, що ваші сім’ї, ваші друзі, близькі та всі українці, зможуть пізнати те, що мені й моєму поколінню, молодим, які живуть у Польщі, здається очевидним, хоча це зовсім не так. Сподіваюся, що вони зможуть жити у свободі та мирі, не зазнають війни й не будуть змушені гинути.

Я молюся за них і за весь ваш народ, аби біль минув і настав мир, аби перемогло на бажання помсти, а милосердя. Ви — герої. Не тільки для свого народу, а й для кожної людини, яка у своєму серці має прагнення жити по-справжньому, жити в правді та свободі.

Я вірю, що ви живі. Не тільки у серцях своїх близьких, із ким ви пліч-о-пліч стояли на Майдані. Вірю, що сьогодні ви вже радієте повнотою свободи, про яку боролися до самого кінця.

Пьотр Жилка, deon.pl