Про своє бачення першого року понтифікату Папи Франциска розповідає речник Ватикану о. Федеріко Ломбарді, ТІ, який також є Генеральним Директором Папської Радіостанції.
Головною характеристикою цього першого року, на думку Речника Апостольської Столиці, була велика увага людей, і не лише практикуючих католиків, але всіх. Велика увага до Папи та його послання. «Це щось, – додав він, – що вважаю і сподіваюся, закорінене у серці людей, яких доторкнуло слово любові, уважність, милосердя, близькість, безпосередність, завдяки яким через людину, тобто Папу, промовляє Божа любов».
У цьому контексті о.Ломбарді пригадує кілька подій, які, на його думку, були «особливо зворушливими протягом цього року». Насамперед, спосіб, в який Святіший Отець з’явився та промовляв до людей з лоджії ватиканської базиліки в день свого обрання. Наступним моментом названо обмивання ніг у Великий Четвер ув’язненим підліткам. Візит до Лампедузи у світлі трагедій тисяч мігрантів, що гинуть у хвилях Середземного моря та близькість Папи до найзабутіших та відкинених, які відважуються на відчайдушні кроки, шукаючи кращого майбутнього. Подорожі до Ріо-де-Жанейро та на батьківщину святого Франциска в Ассізі, Апостольське Напоумлення «Evangelii Gaudium», яке можна назвати програмним документом. Врешті – консисторія у лютому. «Ці етапи, – зауважив Директор Ватиканського прес-центру, – розповідають нам про те, наскільки насиченим був цей рік, і які зустрічі відбувалися».
На запитанням «Як змінюється Церква?» о. Ломбарді відповів: «Насправді бачу Церкву, як народ, що прямує вперед. І це – найхарактерніша річ: почуття великого динамізму. Папа дав великий імпульс та прямує вперед разом з Церквою, яка шукає Божу волю, свою місію у сучасному світі для добра всіх людей, насправді виходячи на околиці, до кінців світу. Папа часто говорив про пастирів перед, всередині та позаду отари, які допомагають їй прямувати вперед, відшукати свій шлях. Мені здається, що він насправді і є таким пастирем та запрошує Церкву вирушити в путь. Існує сильне відчуття динамізму, який можна зауважити у синодальному процесі, отому довгому шляху кількох років, протягом яких Церква призадумується над головним пунктом людського та християнського досвіду, яким є сім’я».
Серед найхарактерніших образів першого року понтифікату Речник Ватикану згадав, насамперед, загальні аудієнції, що відбуваються щосереди: «Папа, який проходить між людьми, Папа, який вітається, посміхається, зустрічається та, особливо, який затримується поряд з хворими». Тобто, той, хто страждає, хто є слабким, займає пріоритетне місце «у серці Папи та Церкви, тому що таке місце він займає у Євангелії».
На запитання «Що означає бути речником Папи Франциска?» о. Федеріко Ломбарді відповів: «Мені здається чудовим той факт, що Папа сам є головною дієвою особою, тобто, він сам промовляє та зацікавлює людей своїми словами, вражає своїми формулюваннями і не потребує особливого посередництва. Це мені здається дуже позитивним досвідом. І цього я завжди трохи бажав: що Папа, не тримаючи дистанції, без перешкод, безпосередньо приходитиме зі своїм словом до сердець людей. Так званий речник, Директор Ватиканського прес-центру, подає інформацію, яка, однак, є лише контуром, має організаційний характер, стосується прийнятих рішень, і це також є важливим. Але слово Папи, звернене до людей і до світу, до Церкви, приходить до них безпосередньо від нього. І це мені здається прекрасним і фундаментальним».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
