Проповідувати єдність можна тільки перебуваючи в єдності з собою і людьми

Роздуми над Словом Божим на четвер VII Великоднього тижня

Чому слова апостолів були такими міцними, що люди наверталися, а наші слова позбавлені потуги, авторитету? Чому батьків не слухаються діти? А чи перебувають батьки у єдності одне з одним? Міць слова – це результат єдності. Перебувати в єдності можна тільки перебуваючи в Бозі, бо написано «щоб і вони були В НАС об’єднані». Божа мета для нас дуже висока: жити єдністю Трійці, пізнавати Небо на землі («щоб усі були одно, як і ми одно»). Ісус каже, що дав свою славу, щоби вони були одно. Де проявилася слава Христа? Де Він удостоївся називатися царем Ізраїля? Місце слави — хрест. Без страждання, жертви, несення хреста власного і ближнього («носіть тягарі один одного») не буде єдності, Неба.

Ісус каже, що Отець полюбив Його ще перед заснуванням світу. В Христі ми також маємо Божу любов. Якщо відчуваємо її брак, знайте — Бог любив нас ще до того, як прийшли у цей світ. Приємно знати, що на мене тут чекали з любов’ю.

Ісус каже, що світ не пізнав Отця, а Він, Ісус, пізнав, і учні також пізнали. Це слово «пізнав» вживається, коли Адам «пізнав» Єву, і вона народила. Знати Бога не можна лишень інтелектуально, Бог прагне інтимних відносин. Чи прагнеш цього ти?

Далі Ісус каже, що об’явив ім’я Отця і ще об’явить. Пізнання Бога не закінчується катехизами в дитинстві, ми маємо постійно очікувати нових об’явлень.

Ми не пізнаємо самотужки, але Він нам дає пізнати (об’явив). Знання Бога — не питання здібностей у навчанні, не питання розуму, але — готовності слухати Бога.

Про Рут написано, що вона вмилася, намастилася, зійшла на тік, але не «об’явилася», допоки Вооз не закінчив їсти і пити. Коли серце — в шлунку, Бог не буде об’являти себе. Це треба розуміти ширше буквального значення. Ми можемо запевняти про свою духовність, про марноту світу і… обманюватися. Індикатор простий: молитва. Про що ми молимося? Про квартиру і зарплату, про страх звільнення, про підвищення… Я не кажу, що про це не варто молитися. До того ж Богові цінні наші щирі прохання і ненадуманість потреб, підробкою Його не обдуриш. Але доки ми зайняті виключно «їжею і питвом» —  не пізнаємо об’явлення Божого імені, а значить, не перебуватиме в нас Божа любов.