Роздуми над Словом Божим на четвер ХVIІ Звичайного тижня, рік ІІ
Притчі Ісуса про Царство Небесне дуже прості й наочні. Він не говорить про трансцендентне та іманентне, а про звичайне, буденне. Біля Ісуса були учні-рибалки, для яких закидання сітей становило щоденну рутину. А Ісус із цією рутиною порівнює Царство Небесне?! Воістину, Бога можна знайти також і в рутині.
Євреї боялися моря, вірили, що в морі живе зло, морем панує зло. Тому порівняння Царства Божого з неводом, який закидають у море, говорить про те, що тут, у світі, також панує зло, і Боже Царство — це таке втручання в царство зла.
З іншого боку, невід захоплює рибу, для якої природно залишатися в морі — на суші вона гине. Ми, люди-риби, боїмося Божого Царства, сприймаючи Його як небезпеку, смерть. Ми воліємо залишатися в морі-злі, вважаючи його своїм природним середовищем.
Коли Ісус говорить про Царство Небесне, ми автоматично ми перекладаємо це на свої уявлення про царства землі. Цікаво, що царство в людському розумінні — це найбільша мета, яку кожен прагне осягнути. Кожен хоче бути царем, мати владу, визнання, авторитет, гроші, мати не просто жінку, а царицю… Отже, царство — це мета. А коли Ісус порівнює Царство з неводом, Він каже, що царство це не мета, а засіб. Мета — хороша риба, тобто людина. Непогано було б трансформувати наші уявлення про земні царства на підставі ось цього знання про Царство Небесне. Мета — не влада, а люди.
Невід — це засіб вилову рибу. Господь також хоче нас впіймати. Невід має таку властивість: риба відчуває, що вона безнадійно застрягла, лише тоді, коли невід уже витягають. Поки невід у воді, риба вільно плаває і може не знати, що вона вже впіймана. Божий невід набагато більший за рибальський, а між закиданням і витяганням минає набагато більше часу. Хтозна, може ти вже зловлений, але поки цього не знаєш? А може, невід великий, як світ, і ми всі вже в ньому, і єдине принципове питання — ми добра риба чи сміття?
Невід забирає все, що трапляється на його шляху: добру рибу, погану, дірявий чобіт, водорості. Цим Господь хоче сказати, що Він не гребує ніким. До останнього Він дає шанс кожному, Він буде розбиратися уважно вже на березі. Чи є хтось, хто вважає себе дірявим чоботом, сміттям і нікому не потрібним? Може нікому і не потрібний окрім одного Господа.
Слово «сіть, невід» у Біблії вживається багато разів і часто в негативному значенні. Сіть це поневолення, залежність, пастка, підступ, гріх. Чому Ісус використовує це слово, яке вже «скомпрометувало» себе? Може Він хоче, щоб єдиною нашою залежністю, поневоленням було Царство Небесне.
фінансово.
Щиро дякуємо!
