«Я вважаю, що Світло–Життя не буде сильним рухом і не дійде до такої зрілої цілісної свідомості харизми руху, доки не буде мати характеру переважно молодіжного руху» (о. Ф. Бляхніцький).
29 листопада 2014 р. у київському співкатедральному храмі св. Олександра відбувся Всеукраїнський день спільноти Руху Світло–Життя.
Бог сотворив нас і покликав до служіння Йому. Спільнота Руху звернула цього дня увагу на монахиню — с. Ядвігу Скудро, яка народилася 17 грудня 1914 р. в Києві й була охрещена у храмі св. Олександра. Сестра стала співзасновницею Домашньої Церкви разом зі Слугою Божим о. Бляхніцьким.
До парафії св. Олександра приїхало багато людей, особливо з Домашньої Церкви, щоб подякувати Богу за дар життя і служіння с. Ядвіги. День розпочався привітанням гостей із Польщі та всіх служителів Руху. Учасники мали змогу почути свідчення тих, хто бачив сестру і міг із нею спілкуватися, адже с. Ядвіга померла 2009 р. На зустрічі показали фільм про неї, і спільнота змогла побачити, як виглядала сестра, почути, що вона говорила про співпрацю з о. Франциском для Домашньої Церкви.
Засновник Руху Світло–Життя говорив, що життя Богом, життя духом найбільше проявляється у буденності. Отак мають жити всі християни, а зокрема ті, хто належить до Руху. Така людина тужить за Господом, прагне зустріти Бога і довіряє Йому.
Найважливішою під час Дня спільноти була Євхаристія. Її очолив архиєпископ Петро Мальчук, ординарій Києво-Житомирський. Йому співслужили єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович та священики, відповідальні за рух. Церква показалася вповні: єпископи, священики, Домашня Церква, молодь, сестри-монахині… Чудовий храм св. Олександра надихав красою: святиня, яка повертається до свого первісного вигляду. Як тоді, коли батьки майбутньої сестри Ядвіги принесли її маленькою до цього храму, щоби просити про хрещення.
Молодь парафії Христа Царя з Новограда-Волинського поділилася своїми свідченнями:
«З цієї зустрічі я привезла любов до Слова Божого і радість від того, що Бог дав мені велику благодать хрещення. Якось до цього часу я просто не звертала увагу на те, що я охрещена! Дякую Богу за цей дар, за моїх батьків» (Ольга).
«Для мене цікавою була євангелізація. Я усвідомив, що іду і даю свідчення тим, який напис несу на собі. Це як хрещення» (Даниїл).
«Під час цього Дня спільноти прийшло мені таке натхнення, щоб помолитися про перепрошення своїх гріхів і слабкостей» (Рома).
Фото: Каміла Маатвійчук.
фінансово.
Щиро дякуємо!
