Протягом Ювілейного Року Милосердя дістати розрішення від гріха аборту можна буде у будь-якого законно висвяченого католицького священика. Згідно з канонічним правом Вселенської Церкви, це розрішення належить до списку «зарезервованих» для відпущення владою Апостольським Престолом (або єпископом у своїй дієцезії).
Крім того, благодать дійсного та згідного з законом розрішення зможуть отримати також ті вірні, хто приступить до Таїнства Примирення у священиків із Братства св. Пія Х (лефевристів).
Ці рішення містить лист Святішого Отця Франциска, підписаний сьогоднішнім числом, до префекта Папської ради з питань розвитку нової євангелізації, архиєпископа Сальваторе Ріно Фізікелли.
Ось текст цього листа:
Шановному Брату
архиєпископу Ріно Фізікеллі
префектові Папської ради з питань розвитку нової євангелізації
Наближення Надзвичайного Ювілею Милосердя дозволяє мені звернути увагу на кілька питань, які я хочу порушити, щоби відзначення Святого Року могло бути для всіх вірних істинним моментом зустрічі з милосердям Бога. Я бо прагну, щоби Ювілей був живим досвідом близькості Отця, немовби простягнутою рукою Його ніжності, аби віра кожного віруючого зміцніла, а тим самим його свідчення ставало щораз пліднішим.
Я думаю насамперед про всіх вірних, які по своїх дієцезіях або ж як прочани у Римі переживатимуть благодать Ювілею. Прагну, аби ювілейний відпуст був для кожного істинним досвідом Божого милосердя, яке до всіх виходить назустріч з обличчям Отця, котрий приймає і прощає, повністю забуваючи скоєний гріх. Аби пізнати й отримати відпуст, вірні повинні відбути коротке паломництво до Святих Дверей, відчинених у кожній катедрі та в храмах, визначених дієцезіальним єпископом, а також у чотирьох Папських Базиліках у Римі, на знак глибокого прагнення істинного навернення. Заодно велю, щоб у санктуаріях, де відчинено Двері Милосердя, і в храмах, які традиційно визнаються Ювілейними, була можливість отримати відпуст. Важливо, щоб цей момент був поєднаний насамперед із Таїнством Примирення та участю в Святій Месі, а також із роздумами над милосердям. Обов’язковим буде, щоби ці урочисті служіння супроводжувалися визнанням віри та молитвою за мене і в намірах, які я ношу в серці заради блага Церкви та цілого світу.
Також я думаю про людей, які з різних причин не зможуть прийти до Святих Дверей, насамперед про людей хворих, старшого віку та самотніх, які часто неспроможні вийти з дому. Для них буде великою поміччю, якщо вони переживатимуть свою хворобу і страждання як досвід близькості Господа, який у таємниці своїх Страстей, смерті й воскресіння показує головний шлях, що дозволяє надати сенсу болям і самотності. Пережити з вірою та радісною надією цей час випробувань, через прийняття Святого Причастя або участь у Святій Месі та у спільнотній молитві, також і за посередництвом різних засобів суспільної комунікації, буде для них способом отримати ювілейний відпуст. Також я думаю про ув’язнених, які зазнають обмеження свободи. Ювілей завжди був нагодою для великих амністій, що охоплювали дуже багато людей, які хоч і заслуговують на покарання, та однак усвідомили, що скоєне ними було несправедливим, і щиро прагнуть заново влитися в життя суспільства, роблячи в нього свій чесний внесок. Нехай до всіх конкретним чином дійде милосердя Отця, котрий прагне бути близько до людей, які найбільше потребують Його прощення. У в’язничних каплицях вони зможуть отримати відпуст, а коли входитимуть у свої камери, скеровуючи думки й молитви до Отця, нехай цей жест щоразу означає для них проходження Святими Дверима, оскільки милосердя Бога, яке може перемінити серця, може також перемінити і тюремні ґрати у досвід свободи.
Я просив, аби Церква в цей ювілейний час відкрила багатство, що міститься в учинках милосердя щодо тіла й душі. Тому що досвід милосердя стає видимим у свідченні конкретних знаків, як нас навчав сам Ісус. Щоразу, коли вірний виконає один або кілька таких учинків, він напевно отримає ювілейний відпуст. Із цим пов’язується участь у житті милосердям, аби отримати благодать повного і глибокого прощення міццю любові Отця, який нікого не відкидає. Це буде повний ювілейний відпуст, плід самої події, яка звершується і переживається з вірою, надією та любов’ю.
Ювілейний відпуст можна буде отримати також і за померлих. Ми з ними пов’язані свідченням віри й любові, яке вони нам залишили. Як ми пам’ятаємо про них під час Святих Мес, так само можемо, у великій тайні спілкування святих, молитися за них, аби милосердне обличчя Отця звільнило їх від усіх решток провини, і щоби Він міг пригорнути їх до себе у безконечному щасті.
Одну з серйозних проблем наших часів безсумнівно становить видозмінене ставлення до життя. Вельми поширена ментальність призвела до втрати належної особистої та суспільної чутливості до питання прийняття нового життя. Драму аборту деякі люди переживають із неглибоким усвідомленням, немовби вони взагалі не розуміють, яким великим злом є цей акт. Натомість чимало інших, хоч і переживають цей момент як поразку, вважають, що не мають іншого шляху. Я думаю зокрема про всіх жінок, які зазнали абортів. Добре знаю умови, які привели їх до ухвалення такого рішення. Знаю, що це життєва і моральна драма. Я зустрів чимало жінок, які носили у серцях рани, залишені цим тяжким і болісним вибором. Те, що сталося, залишається глибоко неправильним; однак лише тоді, коли це осягається у правді, можна не втратити надії. Нікому не можна відмовити у прощенні Божому, коли хто жаліє, зокрема коли зі щирим серцем приступає до Таїнства Сповіді, аби примиритися з Отцем. Також і через це я постановив, попри всі інші розпорядження, наділити всіх священиків повноваженнями у Рік Ювілею, щоб уділяли розрішення з гріха аборту тим, хто його скоїв, жаліє про це з усього серця і просить про вибачення. Нехай священики приготуються до цього великого завдання, щоб вони зуміли поєднати слова щирого прийняття з роздумами, які допоможуть усвідомити скоєний гріх, та вкажуть шлях істинного навернення, щоби прийняти справжнє і великодушне прощення Отця, який усе оновлює своєю присутністю.
Останнє зауваження стосується тих вірних, хто з різних причин вважає відповідним ходити до храмів, де служать священики з Братства св. Пія Х. Цей Ювілейний Рік Милосердя не виключає нікого. Деякі співбрати-єпископи з різних сторін розказували мені про їхню добру віру і практикування таїнств, із чим, однак, поєднується дискомфорт життя у ситуації, тяжкій з душпастирського погляду. Я уповаю, що в найближчому майбутньому можна буде знайти вирішення, яке допоможе повернути повну єдність зі священиками і настоятелями Братства. Тим часом, керований потребою старання про добро цих вірних, я розпоряджаюся і постановляю, що ті, хто у Святий Рік Милосердя приступить до Таїнства Примирення у священиків Братства св. Пія Х, отримають дійсне та згідне з законом розрішення.
Уповаючи на заступництво Матері Милосердя, ввіряю Її опіці приготування до цього Надзвичайного Ювілею.
Ватикан, 1 вересня 2015 р.
FRANCISCUS
За матеріалами: deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
