Здоров'я

Анорексія: медична проблема чи гріх?

24 Вересня 2015, 12:06 4944
анорексія1

Проблеми, пов’язані з харчуванням (так звані розлади травної системи) поширеніші, аніж може здатися більшості з нас. Вік цих розладів постійно знижується; вони охоплюють не лише дівчат, але й юнаків; страждають від них також і дорослі — можливо, у менш очевидних формах.

Основу лікування анорексії та інших подібних розладів становить психотерапія; у цей процес, однак, залучають лікарів різних галузей: терапевтів і ендокринологів, дієтологів і психіатрів, гастроентерологів і гінекологів.

Аби відповісти на запитання щодо моральної оцінки анорексії, ми звернулися до ґрунтовного дослідження на цю тему, опублікованого в науковому журналі Академії св. Альфонса — центру досліджень у галузі моральної теології та біоетики зокрема. Його автор, о. Джованні Дель Місьєр, практикуючий невролог і психіатр, узагальнює результати різноманітних досліджень, а також публікації та доповіді фахівців стосовно цього питання, оприлюднені на медичних та богословських симпозіумах.

Італійський медик і теолог зазначає: розлади харчової поведінки характерні насамперед для західних благополучних країн, де особливо розвинені високі технології. Зростає кількість молодих осіб, у яких можна спостерігати труднощі зі споживанням їжі; причини цього явища криються у психологічному дискомфорті й проблемах міжособових стосунків. Ці труднощі соматизуються через відмову зберігати свою вагу. Феномен анорексії охоплює не лише стан хворого — це захворювання стосується всієї сім’ї, залежить від соціального контексту і соціальних моделей, що суттєво обумовлюють виникнення й розвиток патології.

У хворих на анорексію відсутнє усвідомлення тяжких наслідків, до яких може призвести цілеспрямоване виснаження. Аби дати повніший аналіз моральних аспектів анорексії, потрібно вникнути в її причини. Сучасна психологія виокремлює кілька груп цих причин. Прихильники психодинамічної моделі вважають анорексію індивідуальним психічним розладом, за якого відмова від їжі набуває символічного значення на тлі інших аспектів і симптомів. Системна модель підкреслює передусім сімейне походження хвороби: анорексія виникає як наслідок дисфункції відносин у сім’ї. Прихильники медичної моделі вбачають головну причину анорексії у неправильному харчуванні. Згідно з поведінковою моделлю, анорексія стає функціональною відповіддю на виховання, і її слід лікувати за допомогою «зворотного виховного процесу». Логотерапевтична модель підкреслює вольовий вимір суб’єкта і його відповідальність. Існують також різноманітні соціологічні моделі — до прикладу, феміністична, що подає анорексію як проблему, зумовлену становищем жінки у патріархальному суспільстві.

Однак, хоч би якими були фактори, вони завжди лиш закріплюють волю особистості припинити споживання їжі. І ця дія — спершу свідома і добровільна — поступово виходить з‑під контролю: людина потрапляє у вир, з якого неможливо видертися самостійно.

Багато хворих на анорексію стають безвольними в’язнями свого минулого, жертвами середовища й різноманітних дитячих та підліткових травм; у інших хворих, як запевняє автор, можна виявити певну ступінь умисного, вольового рішення. Так чи інакше, варто розрізняти анорексію на пізніх та початкових стадіях, де завжди знайдемо певне моральне зло, за яке людина може нести — або може не нести — відповідальність. Це можна порівняти з наркоманією: на певному етапі уже важко говорити про гріх, оскільки у людини відсутня воля: вона вже не може зупинитися. Це все ж не перекреслює моральної відповідальності наркомана, який крок за кроком робив вибір на користь наркотиків. Але у випадку з анорексією важко ствердити, наскільки умисно на початку людина вирішує шкодити своєму організмові і ставити своє життя під загрозу. Відмова від їжі та інші дії жертви анорексії не здаються настільки ж гріховними, як уживання наркотиків.

Ми провели цей невеликий, ба навіть поверховий аналіз на підставі глибокої та вузько спеціалізованої праці з моральної теології. В житті доводиться зустрічатися з конкретними людьми, що страждають на анорексію, і навряд чи ми будемо застосовувати до них такий прискіпливий аналіз факторів і ступенів особистої відповідальності. Слово «гріх» застосовувати до анорексії вдається недоцільним. Вона може бути наслідком гріховних ситуацій, створених самою людиною або її оточенням. Як і будь-яке інше зло у житті людини, це не лише медична, але й духовна проблема. Зіткнувшись із анорексією, батьки, педагоги й медичні працівники покликані діяти з любов’ю і милосердям та зробити усе можливе, щоб хвора людина могла віднайти фізичне і духовне здоров’я та відбудувати своє життя.

За матеріалами: Католик.ру
Переклад: Христина Мончак, СREDO

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity