Молитва як повітря

Роздуми над Словом Божим на свято Архангелів Михаїла, Гавриїла, Рафаїла

Молитва відкриває небеса. Коли я молюся, відкривається Небо. Чи я коли-небуть це помічав?

Одна з притч отців-пустельників розповідає про те, яка має бути молитва. До старця-пустельника прийшов чоловік і запитав: як потрібно молитися, щоб молитва була справжньою.

Старець, підвівши гостя до діжки, наповненої водою, вказав на неї і промовив: «Приглянься до поверхні води». Чоловік нахилився, щоб подивитися, що ж там такого на тій воді. Пустельник же вхопив його за голову та почав топити. Коли ж чоловік став захлинатись, то витяг із води бідолаху. І запитав: «Що з тобою сталося? Чого ти такий дивний?» «Отче, — відказав той, — бракувало мені повітря». «Якщо тобі бракуватиме молитви, як повітря, — каже йому старець-пустельник, — то тоді ти насправді молишся».

Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!» Якщо небеса відкриваються, і в Ісусі Христі я є Божим сином (так би мовити, я син у Сині), то коли молюсь, я мав би бачити ангелів.

Молитва — це відповідь на Слово Боже. У Біблії, якщо дослідити місця, де відкривається небо або з’являється ангел, це певні ситуації, в яких людям «бракує повітря». Так, наприклад, це Яків-Ізраїль, який бачив відкрите небо і драбину з ангелами. Це час Благовіщення Марії. Це час смерті першодиякона Стефана-мученика. В певному сенсі ангели — це Голос Бога до нас.

Молитва є молитвою тоді, коли можемо сказати, що без неї не можемо жити, і вона пов’язана зі Словом Божим та моїм життям. Така молитва відкриває Небо.