Літургійні читання на 14 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. прор. Єремії

Апостол
Ді 5, 1-11

1 Один чоловік на ім’я Ананій зі своєю дружиною Сапфірою про­­­дав маєток 2 і приховав частину грошей – про це знала й дружина, – а якусь частину приніс і поклав біля ніг апостолів. 3 Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа й при­ховати частину вартості поля? 4 Невже воно не твоє було? Хіба про­дане не було в твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж сказав неправду не людям, а Богові! 5 Почувши це, Ананій упав і по­мер. І найшов великий страх на всіх, хто це почув. 6 Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали. 7 Коли минуло зо три години, прий­­шла його дружина, ще не зна­ю­чи того, що – трапилося. 8 Петро промовив до неї: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки. 9 А Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробовувати Гос­­­поднього Духа? Ось при дверях ті, які поховали твого чоловіка, – і тебе винесуть! 10 Упала й вона одразу біля його ніг і померла. Юнаки, увійшовши, ви­явили її мертвою; винесли й по­хо­вали біля її чоловіка. 11 І великий страх напав на всю Церк­ву, на всіх, хто це чув.

Євангеліє
Йо 5, 30 – 6, 2

30 Не можу Я сам від себе роби­ти нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю своєї волі, але волі Того, хто Мене послав, – [Отця]. 31 Якщо Я свідчу сам про себе, то Моє свідчення неправдиве. 32 Є інший, хто свідчить про Ме­не; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне. 33 Ви посилали до Йоана, і він за­свідчив істину. 34 Я ж не від людини приймаю сві­д­чення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні. 35 Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися від його світла на якийсь час. 36 Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Йоана, адже діла, які Мені доручив Отець, щоб Я їх довершив, – ті діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. 37 І сам Отець, який послав Ме­не, засвідчив про Мене. А ви го­лосу Його ніколи не чули і виду Його ні­коли не бачили, 38 і не маєте Його слова, яке пере­бувало б у вас, тому що не вірите Тому, ко­­го Він послав. 39 Дослідіть Писання! Адже ви ду­ма­єте через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене. 40 Та ви не хочете прийти до Ме­не, щоб мати життя. 41 Слави від людей Я не прий­маю, 42 але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі. 43 Я прийшов у Ім’я Мого Отця, – і ви не приймаєте Мене. Якщо ж інший прийде у своє ім’я, того прий­мете. 44 Як ви можете повірити, коли приймаєте одне від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, – не шу­­каєте? 45 Не думайте, що Я буду оскар­жувати вас перед Отцем; є той, хто вас звинувачує, – Мойсей, на яко­го ви надієтеся. 46 Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже він написав про Мене. 47 Якщо ж ви не вірите його Пи­сан­ням, то як ви повірите Моїм словам?

1Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галі­леї. 2 І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійсню­вав над хворими.

Біблійні роздуми