Літургійні читання на 16 червня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. муч. Лукиліяна і тих, що з ним

Апостол
Ді 23, 1-11

1 Поглянувши на синедріон, Павло сказав: Мужі-брати, я до цього дня служив Богові з усієї доб­рої совісті! 2 Та первосвященик Ананій на­казав своїм прислужникам бити його в уста. 3 Тоді Павло сказав йому: Бог те­бе битиме, стіно побілена! Ти ж си­диш, щоб судити мене за Зако­ном, а наказуєш, переступаючи Закон, бити мене! 4 А прислужники сказали: Ти до­коряєш первосвященикові Божо­му? 5 Павло ж промовив: Не знав я, брати, що це первосвященик, адже написано, що начальника свого на­роду не лихословитимеш! 6 Зрозумівши, що одна частина тут – садукеї, а друга – фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: Му­жі-брати, я ж фарисей, син фа­ри­­сеїв! За надію на воскресіння мерт­вих ме­­­не судять! 7 Як тільки він це промовив, ви­никла незгода між фарисеями та садукеями, і збори поділилися. 8 Адже садукеї твердять, що не­має ні воскресіння, ні ангела, ні Ду­ха, а фарисеї це визнають. 9 І зчинився великий галас, і деякі книжники, які були з групи фа­ри­се­­їв, підійнявшись, чинили опір, кажучи: Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як Дух заговорив до нього чи ангел? [Не будемо во­ю­вати з Богом!] 10 А як здійнялася велика колотнеча, тисяцький, боячись, щоб вони Пав­ла не роздерли, наказав воїнам увій­­ти, забрати його з-посеред них і від­вести до казарми. 11 А наступної ночі Господь, став­ши перед ним, промовив: Кріпися, [Пав­ле]! Бо як ти свідчив про Мене в Єру­салимі, так тобі треба свід­чи­ти й у Римі!

Євангеліє
Йо 16, 15-23

15 Все, що має Отець, є Моє; тому Я і сказав, що з Мого одержить і спо­­вістить вам. 16 Незабаром не побачите Мене більше, і знову незабаром побачите Мене, [бо Я іду до Отця]. 17 А деякі учні говорили між со­бою: Що означає те, що нам го­во­рить: Незабаром не побачите Ме­не, і знову незабаром побачите Ме­не? Або: Я іду до Отця? 18 Тоді казали: Що ж означає в Нього – незабаром? Не знаємо, що Він говорить! 19 Знаючи, що хочуть Його за­пи­тати, Ісус сказав їм: Чи про те до­пи­туєтеся між собою, що Я сказав: Незабаром не побачите Мене, і зно­ву – незабаром побачите Ме­не? 20 Знову й знову запевняю вас, що ви будете плакати й ридати, а світ буде радіти; ви будете суму­ва­ти, але ваш смуток на радість змі­ниться. 21 Жінка, коли родить, терпить му­ки, бо прийшов її час. Коли ж народить дитину, то вже не пам’я­тає страждань через радість, що на­родилася людина на світ. 22 Тож і ви нині маєте смуток, та Я знову побачу вас, і зрадіє ваше серце, і вашої радості вже ніхто не за­бере від вас. 23 І того дня Мене не просити­мете нічого. Знову й знову запев­няю вас: чого тільки попросите від Отця в Моє Ім’я, – дасть вам.

Біблійні роздуми