Літургійні читання на 11 червня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Торжественне поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа.
Свв. апп. Вартоломея й Варнави.

Свята:

Апостол
1 Кор 11, 23-32

23 Адже я прийняв це від Господа і вам передав: що Господь Ісус тієї но­­­чі, коли був виданий, узяв хліб, 24 і поблагословивши, переломив і сказав: [Прийміть, споживайте], це — тіло Моє, що за вас [ламаєть­ся]. Робіть це на спомин про Мене! 25 Так само й чашу взяв Він по вечері, й сказав: Ця чаша — Новий За­віт у Моїй крові. Робіть це що­разу, коли будете пити, — на спо­мин про Мене! 26 Бо щоразу, як тільки бу­дете їсти цей хліб і чашу [цю] пити, ви зві­щаєте смерть Господа, аж по­ки Він прийде! 27 Так що, хто їстиме [цей] хліб і пи­тиме Господню чашу недостой­но, буде винний супроти тіла й кро­ві Господньої!
28 Тож нехай людина випробовує себе і так нехай їсть хліб та п’є з чаші. 29 Бо хто [недостойно] їсть і п’є, не розрізняючи [Господнє] тіло, той на осуд їсть і п’є. 30 Через це між вами багато хво­рих і недужих, і чимало тих, які впо­коїлися. 31 Бо якби ми самих себе судили, то нас би не судили. 32 А як Господь судить, то повчає нас, щоб ми не були осуджені зі світом.

Євангеліє
Йо 6, 48-54

48 Я — хліб життя! 49 Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали. 50 Цей же — хліб, який сходить із не­­ба, аби той, хто його їсть, не по­мер. 51 Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для жит­тя світу!
52 Тоді стали сперечатися між со­бою юдеї, кажучи: Як це може Він да­ти нам їсти своє тіло? 53 А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти ті­ла Сина Людського і не будете пи­ти Його крові, не будете мати в собі життя. 54 Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня.

Апостолів:

Апостол
Ді 11, 19-26. 29-30

19 Ті, хто був розсіяний через ути­ски, які виникли в зв’язку зі Сте­паном, пішли до Фінікії, Кіпру й Анті­­о­хії, не проголошуючи слова ні­ко­му, крім юдеїв. 20 Між ними були деякі люди з Кіпру та Киринеї, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, проповідуючи Євангеліє Господа Ісуса. 21 І Господня рука була з ними; тож велика кількість тих, які по­ві­рили, навернулися до Господа. 22 Вістка про них донеслася до Єру­салимської Церкви. І вони по­сла­ли Варнаву, щоби пішов до Антіо­хії. 23 Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа, 24 оскільки він був доброю лю­ди­ною і сповнений Духа Святого та віри. І багато людей приєдналося до Господа. 25 Він пішов у Тарс, щоб відшу­ка­­ти Савла. 26 А знайшовши, привів до Ан­тіохії. Сталося, що вони цілий рік зби­ралися в Церкві, навчаючи вели­ку громаду. Вперше в Антіохії учнів почали називати християнами.
29 Тоді постановили учні, кож­ний з них, по спроможності на­ді­слати допомогу братам, які жили в Юдеї. 30 Це й зробили, відправивши до старших через руки Варнави і Сав­ла.

Євангеліє
Лк 10, 16-21

16 Хто слухає вас, — той Мене слу­­хає, а хто гордує вами, Мною гордує; хто ж гордує Мною, гордує Тим, хто послав Мене».
17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: «Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!» 18 А Він сказав їм: «Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав. 19 Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить. 20 Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радій­те, що імена ваші записані на небе­сах».
21 Тієї години Ісус звеселився Свя­тим Духом і сказав: «Про­слав­ляю Те­бе, Отче, Господи неба й землі, бо при­ховав Ти це від премудрих та ро­зум­них і відкрив це немов­лятам. Так, Отче, бо так було Тобі до впо­до­­би.