Літургійні читання на 5 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Неділя 5-та по Зісланні Святого Духа.
Свято Матері Божої Неустанної Помочі.
Преп. Атанасія Афонського.

З дня:

Апостол
Рим 10, 1-10

1 Брати, бажання мого серця і молитва до Бога — [за Ізрáїль] на спасіння. 2 Свідчу їм, що вони мають Божу ревність, але не розумну. 3 Оскільки не розуміючи Божої пра­вед­ності й силкуючись встановити власну праведність, вони не підко­рилися Божій праведності. 4 Завершення Закону — Христос: для оправдання кожного, хто вірує.
5 Мойсей пише про ту пра­вед­ність, що від Закону: людина, яка ви­конуватиме його, буде ним жити. 6 А про праведність, що з віри, говорить так: Не кажи у своєму сер­ці: Хто ж підніметься на небо? — це зна­чить — звести Христа додолу; 7 або: Хто ж зійде в безодню? — це значить — Христа з мертвих під­няти. 8 А що каже [Писання]? — Бли­зь­ко до тебе слово, воно в твоїх устах і в твоєму серці, — тобто слово віри, яке проповідуємо. 9 Якщо визнаєш своїми устами Господа Ісуса й повіриш у своєму серці, що Бог підняв Його з мерт­вих, то спасешся. 10 Бо серцем віримо для пра­вед­ності, а устами визнаємо для спа­сіння.

Євангеліє
Мт 8, 28 – 9, 1

28 Коли Ісус прибув на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гроб­ниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою. 29 І ось, вони закричали, гукаючи: «Що Тобі до нас, Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби пе­редчасно нас мучити?» 30 На віддалі від них паслося ве­ли­ке стадо свиней. 31 Біси попросили Його: «Якщо ви­ганяєш нас, то пошли нас у стадо сви­ней». 32 І сказав їм: «Ідіть!» Вони ж, ви­йшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді. 33 А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біс­нуватих. 34 І ось усе місто вийшло на­зустріч Ісусові й, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні око­лиці.

1 Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до свого міста.

Свята:

Апостол
Євр 9, 1-7

1 Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню. 2 Тож був збудований перший на­мет, у якому були світильник, стіл і хліби покладання, який назива­єть­ся Святе. 3 За другою заслоною — намет, що на­зивається Святе Святих; 4 він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий зо­лотом, у якому містилася золота по­су­дина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту. 5 А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити до­кладно.
6 Згідно з установленням, до пер­шого намету постійно входили свя­щенники, щоб виконувати служін­ня; 7 до другого — один раз на рік вхо­­див лише перво­священник, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.

Євангеліє
Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38 А коли вони подорожували і Він cам уві­йшов до якогось села, то одна жін­ка на ім’я Марта прийняла Його. 39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. 40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла». 41 У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопо­чешся багато чим, 42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не від­береться від неї».

27 Сталося, коли говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: «Блаженна утро­ба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!» 28 А Він відказав: «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!»