Літургійні читання на 11 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Переставлення блаженної Ольги, княгині Київської, у хрещенні названої Оленою.
Св. мучц. і прехвальної Євфимії.

З дня:

Апостол
Рим 9, 1-5

1 Істину кажу в Христі, не об­манюю, як свідчить мені моя со­вість у Дусі Святому: 2 я маю великий смуток і безу­пин­ний біль у своєму серці! 3 Адже я бажав би сам бути відлу­че­ним від Христа задля моїх братів, моїх рідних за тілом, 4 тобто ізраїльтян, яким належить синівство, слава, завіти, законодав­ство, служіння і обітниці. 5 Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, який є Бог над усіма, бла­го­словенний навіки. Амінь.

Євангеліє
Мт 9, 18-26

18 Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: «Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї свою ру­ку, — і вона оживе». 19 Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.
20 І ось жінка, яка нездужала на кро­­вотечу дванадцять років, пі­дійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, 21 бо говорила сама собі: «Як тільки до­­­торкнуся до Його одягу, стану здо­­­ровою». 22 Ісус же, обернувшись і поба­чивши її, сказав: «Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла». І жінка була оздо­ровлена тієї ж миті.
23 Прийшовши до дому началь­ника і побачивши сопілкарів та на­товп, який голосив, Ісус 24 сказав: «Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить». Та з Нього почали глузувати. 25 Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала. 26 Ця звістка розійшлася по всій тій землі.

Ольги:

Апостол
Ді 16, 1-5. 12-20

1 Прибув він до Дервії і Лістри. І ось був тут один учень на ім’я Тимофій, син жінки-юдейки, яка повірила, і батька грека. 2 Про нього добре свідчили ті бра­ти, які були в Лістрі та Іконії. 3 Павло забажав, щоб він ішов з ним, тож узяв і обрізав його через юде­їв, які були в тих місцевостях, бо всі знали, що його батько був грек. 4 Коли вони переходили через міста, то передавали братам збері­гати постанови, які схвалили в Єру­са­­лимі апостоли і старші. 5 Церкви ж зміцнювалися у вірі та щодня кількісно зростали.

12 звідти до Филип — міста-ко­ло­нії, що є першою частиною Маке­донії. У тому місті ми перебували декіль­ка днів. 13 А в суботу вийшли за браму до річки, де за звичаєм було місце мо­литви, і, посідавши, говорили до жі­нок, які зібралися. 14 І слухала одна жінка на ім’я Лідія, продавщиця кармазину з міста Тиятир, яка шанувала Бога. Господь відкрив їй серце, аби сприй­мати те, що говорив Павло. 15 Коли охрестилася вона та її дім, то просила, кажучи: Якщо ви вва­жа­єте мене вірною Господеві, то при­йдіть у мій дім та й живіть! І зму­­сила нас.
16 І сталося, як ішли ми на мо­лит­ву, зустріла нас одна рабиня, яка мала дух віщуна; віщуючи, вона при­носила великий прибуток своїм гос­­­подарям. 17 Вона йшла слідом за Павлом і за на­ми й кричала, вигукуючи: Ці люди — раби Бога Всевишнього, во­ни провіщають вам шлях спа­сіння! 18 Вона робила це багато днів. Тож надокучило [це] Павлові, і він, обернувшись, сказав духові: На­ка­зую тобі Ім’ям Ісуса Христа — ви­йди з неї! І він вийшов у той же час. 19 Її пани, побачивши, що про­пала надія на їхній заробіток, взяли Павла і Силу та потягли на май­дан, до влади; 20 провівши їх до воєвод, вони ска­зали: Ці люди, будучи юдеями, бун­­тують наше місто.

Євангеліє
Йо 10, 1-9

1 Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої ко­ша­ри дверима, але перелазить в ін­шому місці, той злодій і роз­бій­ник, 2 а хто входить дверима, той пас­тир овець. 3 Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх. 4 Коли він усіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос; 5 за чужим же вони не підуть, а вті­­катимуть від нього, бо не знають чужого голосу! 6 Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм.
7 Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я — двері для овець. 8 Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх. 9 Я — двері! Якщо хто Мною ввій­де, то буде спасенний; він увійде і вий­де, і знайде пасовисько.