Біблійні роздуми

Зцілення прокаженого

10 Лютого 2016, 18:58 5021 о. Роман Лаба OSPPE

Роздуми до Слова Божого на VI звичайну неділю, рік Б

Дуже часто в біблійній культурі різні хвороби приписувано дії злих духів – демонів. Але це не стосувалося прокази. Вона сприймалася як наслідок гріха, зокрема гріха осудження, обмови та інших гріхів, пов’язаних із мовою (про це можна більше прочитати в попередніх роздумах про цю саму євангельську подію у версії св. Матея). Саме тому лікування прокази означало ізоляцію хворого поза табором. З історичної точки зору, йшлося про те, щоб проказа (а разом із нею ритуальна нечистота) не передавалася іншим людям через дотик. Однак єврейські мудреці вбачали в цьому ще й глибшу думку.
Чому людина починає обмовляти? Найчастіше – щоб виглядати кращою на тлі тих, кого обмовляє. А чому людина хоче виглядати кращою від інших? Швидше за все, тому, що має неправильне бачення себе самої. Дивиться на себе як на когось, хто нічого не вартий, гірший від інших тощо. Тому лікуванням, а одночасно профілактикою прокази було відокремлення прокаженого (за межі спільноти), щоб така людина побула наодинці з собою або з такими само, як і вона, і таким чином позбулася потреби порівнювати себе з іншими.

Господь узяв на себе всю нашу проказу, нашу нечистоту, наш гріх, щоб ми могли зодягнутися в Його праведність

 

У 14-му розділі Книги Левіт читаємо, що священик мав узяти гілку кедрового дерева, нитки кармазину та ісоп, і покропити таку людину. В цьому обряді теж криється мудрість. Один з єврейських коментаторів Середньовіччя, Раші, цю символіку пояснює так: кедр – високе дерево, тому є символом гордості, натомість ісоп – маленька трава, це символ смирення, приниження. Хтось, хто обмовляв, був гордий, мов кедр, але через проказу принизився, мов ісоп. Саме після такого втихомирення прокажений міг повернутися до табору.

Ісус у своєму милосерді торкається прокаженого (гадаю, що Він зовсім не випадково явився св.Францискові під виглядом прокаженого). У Торі читаємо: коли архиєрей торкався прокаженого, то брав його нечистоту на себе. Саме так учинив наш Господь: узяв на себе всю нашу проказу, нашу нечистоту, наш гріх, щоб ми могли зодягнутися в Його праведність. Невипадково наш Спаситель зазнав смерті на хресті поза містом – ізольований, наче прокажений поза табором. Навіть у цьому уривку сказано, що Ісус мусив іти за місто і не міг увійти до нього: Ісус не міг одверто ввійти в місто, а перебував осторонь у місцях усамітнення. І приходили до Нього звідусюди.

Тож виходьмо до Нього ЗА ТАБІР, несучи наругу Його, бо ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм (Євр 13,14).

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: