Наступного року в Україні планують легалізувати одностатеві партнерства.

Сайт Кабінету Міністрів України опублікував розпорядження уряду №1393-р від 23 листопада 2015 року «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року».

У додатку подається «План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року».

Зокрема планується до 2-го кварталу 2017 року розробити законопроект про легалізацію зареєстрованого цивільного партнерства для одностатевих пар. «Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту про легалізацію в Україні зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих і одностатевих пар з урахуванням майнових і немайнових прав, зокрема володіння та наслідування майна, утримання одного партнера іншим в разі непрацездатності, конституційного права несвідчення проти свого партнера», — йдеться у плані дій.

Нагадаємо, у листопаді минулого року Верховна Рада України проголосувала за зміни до Кодексу законів про працю щодо запобігання і протидії дискримінації. «Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ґендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, участі у страйку», — йдеться у правці законопроекту №3442. Тоді ж Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман наголосив, що одностатевих шлюбів в Україні не буде. «Я чую якісь фейки, які свідчать про те, що в Україні можуть бути хоч якісь одностатеві шлюби. Не дай Бог, щоб це відбулося, і ми ніколи не будемо цього підтримувати», — наголосив він.

Як відомо, згідно з ученням Церкви, подружжя — це союз між чоловіком і жінкою.

Що про це каже Катехизм Католицької Церкви:

ККЦ 1601: «Подружній союз, у якому чоловік і жінка встановлюють спільноту на все життя, спрямований своїм природним характером для добра подружжя і для народжування і виховання дітей: цей союз між охрещеними був піднятий Христом Господом до гідності таїнства» (Кодекс канонічного права, кан. 1055, § 1.).

ККЦ 1603: «Глибока спільність подружнього життя і любові заснована Творцем й унормована Його законами. (…) Сам Бог є творцем подружжя» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes », 48.). Покликання до подружжя закладене в самій природі чоловіка і жінки, якими вони вийшли з рук Творця. Подружжя не є чисто людською установою, незважаючи на численні зміни, яких воно зазнавало впродовж століть у різних культурах, суспільних структурах і духовних  укладах. Ця різноманітність не повинна спричинити забуття спільних і сталих властивостей. Хоча гідність цього союзу не виявляється скрізь з однаковою ясністю (II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes »,47), проте у всіх культурах існує певне поняття величі подружнього союзу. «Бо добробут кожної людини і людського та християнського суспільства тісно пов'язаний з процвітанням подружньої й родинної спільноти» (Пор. II Ватиканський Собор, Паст. конст. «Gaudium et pes», 47.).

ККЦ 1604: Бог, Який створив людину з любові, покликав її також до любові, яка є основним і вродженим покликанням кожної людської особи. Бо людина була створена на образ і подобу Бога (Пор. Бут. 1, 27.), Який Сам є Любов (1 Iв. 4, 8. 16.). Оскільки Бог створив людину чоловіком і жінкою, їхня взаємна любов стає образом абсолютної і вічної любові, якою Бог любить людину. Ця любов є доброю, дуже доброю в очах Творця (Пор. Бут. 1, 31.). І ця любов, благословенна Богом, призначена стати плідною і втілитися у спільну справу оберігання творіння: «І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся, наповняйте землю та підпорядковуйте її собі» (Буг. 1,28).

ККЦ 1605: Святе Письмо стверджує, що чоловік і жінка були створені одне для одного: «Недобре чоловікові бути самому» (Бут, 2, 18). Жінка, «плоть від його плоті» (Пор. Бут. 2, 23), тобто його подоба, рівня йому, найближча йому, дана чоловікові Богом як допомога, представляючи таким чином Господа, в Якому «допомога наша» (Пор. Пс. 121, 1). «Так-то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом»(Бут. 2,18-25). Сам Господь указує, що це означає нерозривну єдність їх двох життів,пригадуючи, яким «від початку» був задум Творця Пор. Мт. 19,4: «Так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло» (Мт. 19,6).

Фото: RyanMcGuire
/ pixabay