Роздуми

Шах і Мат. Перемога на хресті

10 Квітня 2020, 22:50 8376 Роман Зайонц
Сатана. Гібсон

Сатана був не лише відправлений у відставку, але його чин втратив сенс свого існування. Ісус взяв на Себе гріхи усього людства, як нинішні, так і майбутні. Будь‑який рух cатани вже не має жодного сенсу.

Одна відома пасхальна пісня розпочинається словами: «Спас переміг смерть і всі темні сили, На третій день Він вийшов із могили…» Чому Ісус переміг смерть, ми можемо зрозуміти відносно легко. Зрештою, Він воскрес. Але чому також «…і всі темні сили»? Що це взагалі означає?

Напевно, маємо тут ремінісценцію до частини Символу Віри, у котрій йдеться про Його сходження до аду. Згідно з апокрифами, після смерті на хресті Ісус зійшов до аду, розбив пекельні брами, покорив пекельного правителя та вивів звідти душі праведників, які чекали Його протягом багатьох століть.

Однак слід пам’ятати, що так роз’яснюють це питання апокрифи (себто така собі натхненна Біблією фантастика); натомість, коли вчитаємося в тексти біблійні, побачимо, що перемога Ісуса над сатаною в них щонайменш не поєднується із тим, що діялося у Велику Суботу або Неділю Воскресіння. Святе Письмо послідовно поєднує перемогу над Сатаною з моментом смерті Ісуса на хресті! Про це виразно сказав сам Ісус: «”Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу. Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе”. Це казав Він, щоб зазначити, якою смертю вмре» (Йн 12, 31‑33; пор. Йн 16, 11). Іншими словами, йдеться про те, що, коли настане момент вивищення Ісуса на хресті, сатана втратить свою владу. Також в інших місцях Писання бачимо зв’язок між процесом розвінчання сил зла та смертю Ісуса. Треба завжди пам’ятати, що Євангеліє – це Добра Новина, між іншим і про те, що сатана ВЖЕ остаточно переможений!

Що вийшло у Ґібсона?

Мабуть, найкраще це було показано в фільмі «Страсті Христові» Мела Ґібсона, який прославився найреалістичнішими на ту пору сценами муки Христа та діалогами стародавньою арамейською. Багато людей визнало цей фільм найкращою реконструкцією тих подій. На мій погляд, однак, виключно таке трактування цього фільмового образу є збіднінням його вимови. Не маю жодних сумнівів, що насправді головною темою «Страстей» є боротьба Ісуса із сатаною та перемога Сина Божого над ворогом роду людського. Я чув думки, що справді, фільм дозволяє відчути себе так, як ніби ми потрапили в машину часу й опинилися під Голгофою, але сатана там зовсім не потрібен, бо лише впроваджує клімат низькопробного фільму жахів. У той же час, сатана в «Страстях Христових», ймовірно, грає більш значну роль, ніж здається на перший погляд. Він не є якимось додатком… Його присутність у фільмі дуже важлива для правильної інтерпретації послання Мела Ґібсона. Насмілюся навіть висунути тезу, що він є ключем до розуміння фільму. Стефан Вількановіч одного разу написав: «Ймовірно, Гібсон не хотів зняти фільм про Сатану, але так йому якось вийшло» (пор С. Вількановіч, «Фільм Ґібсона про сатану», [в] «Znak» (2004), № 4, стор. 12-16). Однак я вважаю, що «зовсім йому так не вийшло», але було це продумане рішення режисера. Не думаю, що Мел Ґібсон, беручись до реалізації нового проекту, думав: «Зніму фільм… Цікаво, про що він буде?». «Страсті Христові» за задумом режисера оповідають про те, що Бог так полюбив людину, що Сина Свого Єдинородного видав за гріхи людства. З Першого Послання св. Йоана дізнаємося, що «…Син Божий з’явився, аби знищити діла диявола» (1 Йн 3, 8б). Ісус прийшов у світ, щоб виконати обітницю, дану Богом після гріхопадіння людини, що одного разу людство здобуде перемогу над своїм одвічним ворогом (пор. Бут 3, 15). Місія Христа мала полягати, між іншим, на поваленні панування сатани. Саме тому з першої сцени в Гетсиманському саду і аж до остаточної поразки Ворога людства сюжет фільму опирається на містичному образі поєдинку Ісуса з Сатаною. Іншими словами, темою фільму насправді є битва Сина Божого з Сатаною, котра звершується в ім’я людини. Хоча Євангелія не згадують безпосередньо сатану, описуючи ув’язнення і муку Ісуса, але його присутність має дуже сильне біблійне обґрунтування. Адже спокуса на пустелі закінчується словами, що Сатана відійшов від Ісуса «до часу», й можна легко здогадатися, про який час йдеться.

страсті

Бій із сатаною

Сатана у фільмі Мела Ґібсона є адрогінною постаттю, у котрої важко визначити вік і стать (ні то юнак, ні то жінка). Ґібсон старався представити сатану як істоту нелюдську. Саме тому в фільмі він має риси як чоловіка, так і жінки. Відомо, що цю роль зіграла італійська акторка Розалінда Челентано, однак її голос був змішаний з чоловічим. Акторці виголили брови, аби погляд був більш гіпнотичним, а знімали її в сповільненому темпі, що мало підсилити ефект неприродності цього персонажу. Постать Сатани в «Страстях Христових» – бліда, безброва, одягнена в чорне полотно. Його (її) обличчя майже повністю позбавлене міміки. У цьому обличчі є щось нелюдське, хоч сатана й має людську подобу. Можливо, це пов’язано із відсутністю емоцій і почуттів? З особи сатани б’є нелюдський холод. Хоч виглядає як людина, одразу видно, що це лише маска. Сатана Мела Ґібсона стриманий, але водночас потужний. Він уважний, пильний, проникливий, холодний, а потім вибухаючий гнівом та паралізуючий жахом. Можливо, не було потреби показувати такі «диявольські атрибути», як личинки, мухи, кігті, погані зуби, підло усміхнені діти‑карлики. Ідея полягала, ймовірно, в тому, аби показати, що стихією сатани є руйнування та заперечення.

 

Сатана зазначає свою присутність на всій Хресній Дорозі. Перш за все він є уважним спостерігачем

Злий Дух в Гетсиманському саду намагається змусити Ісуса засумніватися, на мить на його обличчі навіть помітна тінь тріумфу. Це одна з небагатьох ситуацій, коли у сатани з’являється слабкий слід будь‑яких емоцій. Ісус, однак, в кінцевому рахунку подолав свій страх: встав та енергійним жестом розчавив ногою змія, який виповз з‑під ніг Сатани (це, звісно, символізує, що Древній змій, який спокусив перших людей, буде розтоптаний). Пізніше, сатана зазначає свою присутність на всій Хресній Дорозі. Перш за все він є уважним спостерігачем. Рухається за спинами натовпу, не відриваючи очей від Ісуса. У свою чергу, Ісус знає про його присутність. Під час бичування їх очі на мить зустрілися. Незважаючи на те, що не було промовлено жодного слова, цей перехресний погляд свідчить, що боротьба надалі триває, а все, що відбувається зараз, є її елементом. Окрім Ісуса, присутність сатани усвідомлює лише Марія. Вона єдина «відчуває» його в натовпі, який стає неначе еманацією самого сатани. Це юрба, яка висміює Ісуса на хресті, закликає Його здійснити чудо та зійди з хреста, якщо насправді Він – Син Божий. Важко не співставити цього зі спокусою в пустелі, під час якої сатана заохочував Ісуса перетворити каміння на хліб або кинутися додолу із наріжника храму, якщо Він дійсно є Сином Божим. Сходження Спасителя з хреста було б успіхом сатани. З уст Ісуса не злетіли б слова «Звершилось!». Подібний мотив можна знайти в чудовому, хоч і блюзнірському фільмі «Остання спокуса Христа», знятому за мотивами роману Нікоса Казандзакіса.

Одна сцена в «Страстях» Мела Ґібсона видається мені абсолютно ключовою, хоч вона й може залишитися непоміченою. Отож, в момент смерті Ісуса на хресті, протягом короткого моменту бачимо сатану, котрий стоїть на колінах на висохлій, потрісканій землі, і з нього лунає пронизливий крик, спрямований до неба. Це крик переможеного, бо сатана знає, що щойно зазнав поразки. Дехто вважає, що місце відчаю сатани – це дно пекла, де є тільки порожнеча! У фільмі пекло стає виключно областю страждання та відчаю сатани, котрий є безмежно самотній.

падіння сатани

Падіння і розпач прокурора

Згідно з Посланням до Євреїв, Син Божий став людиною, аби «…смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола» (Євр 2, 14б). Здається, саме цей момент представляє книга Откровення, використовуючи, однак, мову символічну і згадуючи бій на небесах між Михаїлом та його ангелами і драконом (тобто сатаною): «І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його, та не перемогли, ані місця не знайшлося їхнього більше на небі. І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, – повержено на землю, і ангели його з ним повержені. І я почув голос могутній, що говорив на небі: «Нині настало спасіння, і сила, і Царство Бога нашого, і влада Христа Його, бо повержено обвинувача братів наших, який обмовляв їх перед Богом нашим день і ніч. І вони перемогли його кров’ю Агнця» (Одкр 12:7‑11).

 

Це крик переможеного, бо Сатана знає, що щойно зазнав поразки.

Згідно з таким баченням, вічний ворог роду людського був скинутий з небес, і таким чином вигнаний з Божого Суду та видалений з трансцендентності, символізованої Небесами; а, отже, він більше не має права оскаржувати людей, тому що був переможений кров’ю Агнця. Іншими словами, через смерть Ісуса (кров Агнця) Диявол був переможений також як прокуратор. Ретельний аналіз цього тексту та інших біблійних згадок вказує на те, що момент смерті Ісуса на хресті був моментом поразки сатани саме тому, що він втратив тоді можливість оскаржувати. Звичайно, текст Одкровення був інтерпретований як опис бунту ангелів з доісторичних часів; однак, все більше і більше біблістів ставлять його в контексті смерті Ісуса, адже ясно написано, що перемога над сатаною відбулася завдяки крові Агнця. До моменту смерті Ісуса сатана міг виконувати в Небі роль оскаржувача людства, тобто, діяв, по суті, легально. Він мав право вимагати суворого покарання для обвинуваченого. Поразка сатани полягає в тому, що він більше не може звинуватити людину. Згідно з Посланням до Євреїв і Одкровенням св. Йоана, смерть Ісуса перекреслила можливість оскаржувати.

Сатана не може вимагати для нас кари, посилаючись на Божу справедливість. Треба тут розставити всі крапки над «і»! Кожен з нас заслуговує на покарання, бо ніхто не без гріха, але ми не повинні відбувати його, бо Ісус вже відбув його ЗА НАС. Він помер в страшних муках, взявши на Себе наші гріхи. Також конкретно мої гріхи! Ті, які я скоїв і скою в майбутньому… «Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас? Він власного Сина свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, – як же разом із Ним не подарує нам усього? Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог – той, що оправдовує; хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, – Він заступається за нас», – запитує св. Павло в Посланні до Римлян (Рим 8:31-34), а потім додає: «Бо я впевнений, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любові, що в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим 8, 38‑39). Святий Павло з полегшенням може стверджувати, що перед Богом більше немає прокуратора, який мав би шанси на успіх. Є тільки Параклет – люблячий нас Захисник і Заступник (1 Йн 2, 1‑2). В Одкровенні оскаржувача змушено мовчати у той спосіб, що Архангел Михаїл просто викинув його з Суду. Святий Павло, натомість, вказує, що прокуратор не тільки був відправлений у відставку (і то без жодних розрахункових), але його «посада» втратила сенс свого існування. Бо ж який сенс був би в подальшому виконанні ролі оскаржувача, якщо на хресті відбулося відкуплення людства, і Ісус узяв на себе усі гріхи, як нинішні, так і майбутні? Як в цій ситуації Сатана може домагатися покарання для будь‑якої людини, якщо Ісус вже сплатив усі борги і спокутував провини всіх людей на хресті, та тепер, сидячи праворуч Бога, є захисником людства?

Сплачений борг

З дещо іншої точки зору перемогу над сатаною представляє Послання до Колосян: «Він оживив вас із Ним, простивши нам усі провини. Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; Він зробив її нечинною, прибивши до хреста; а роззброївши начала і власті, Він виставив їх на видовище, перемігши їх у ньому» (Кол 2, 13‑15). А, отже, Син Божий Своєю смертю знищив нашого ворога та зробив нечинною боргову розписку людства. Замість диявола з’являються, щоправда, в Посланні до Колосян «начала і власті», але немає ніяких сумнівів, що йдеться про ту саму духовну реальність, яка характеризується ворожістю по відношенню до людського роду.

Що означає ця боргова розписка? Давайте спробуємо уявити собі диявола як безжалісного судового виконавця, який приходить в наш дім і забирає наші меблі та техніку. Закон на його боці, бо у нього є ухвала суду. І раптом з’являється хтось, хто рятує нас зі скрутного становища. Він дістає свій гаманець та сплачує все за нас. Більше того – для начал і властей це настільки тотальна поразка, що св. Павло використовує поняття, запозичені з військового світу: ось переможець‑імператор веде тріумфальною ходою роззброєних ворожих вождів. Цими в’язнями є злі духи, які через Відкуплення були позбавлені влади над світом.

Сатана може, звичайно, досі певним чином шкодити людям. Може кружляти, як грізний лев, може намагатися спаплюжити людську гідність, дурманячи фальшивими благами, може нас спокушати. Але не робить цього більше на ґрунті закону та справедливості, себто незаконно. Може навіть переслідувати християн на землі, але не може оскаржувати їх на Небесах. Прокуратор став просто вийнятим з-під закону бандитом, котрому залишилися тільки ненависть і жага помсти. Варто додати – бандитом, чиї дні полічені… З Книги Одкровення знаємо, що переслідування, натхненні Сатаною, який використовує людські сили (пор. Одкр 13‑17), триватимуть аж до часу, визначеного Богом, і остаточного торжества Христа‑Агнця та Церкви (пор. Одкр 18‑22). Це, зрештою, не змінює того факту, що сатана як прокуратор і так вже переможений, бо людство було відкуплене й жодна людина, навіть найбільш загрузла в гріхах, не повинна потрапити до пекла, якщо тільки з вірою та надією звернеться до того, що для неї зробив Ісус, бо «…кров Ісуса Христа…нас очищує від усякого гріха» (1 Йн 1, 7).

У цьому світлі якнайбільш зрозумілим є той пронизливий крик переможеного Сатани в фільмі Мела Ґібсона.

Переклад: Анастасія Подлюк, СREDO за Роман Зайонц, Stacja7

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity