Молитовник

Дорога Світла віри

01 Квітня 2016, 16:58 2806
руки хрест

Великодня Дорога Світла, базована на енцикліці «Світло віри» (Lumen fidei).

Світло віри: саме так Традиція Церкви назвала великий дар, принесений Ісусом Христом, котрий в Євангелії від Івана говорить про себе: «Я — світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві» (Йн 12, 46). Також св. Павло виражає це, кажучи: «Бог, який сказав: Нехай світло засяє, — Він освітив серця наші, щоб у них засяяло знання Божої слави» (2 Кор 4, 6). […] Хто вірує – бачить; бачить завдяки світлу, що освітлює увесь шлях подорожі, оскільки походить від Воскреслого Христа, ранішньої зорі, що ніколи не зайде. (1)

Так Папа Франциск розпочинає енцикліку «Світло віри». Нехай сьогоднішні роздуми, базовані саме на цій енцикліці, допоможуть нам віднайти світло віри.

 

І. Ісус постав із мертвих

Ангели сказали жінкам при гробі: «Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: Він воскрес» (Лк 24, 1‑6).

За своєю природою, віра вимагає відректись від негайного володіння тим, що могло б запропонувати бачення; віра – це запрошення повернутися до джерела світла, поважаючи таємницю Обличчя, яке має намір відкритися кожному персонально і у свій час (13).

Уділи нам, Господи, світла терпеливості.

 

ІІ. Апостоли прибувають до гробу

Тоді увійшов і той другий учень, який першим прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував (Йн 20, 8).

Християни, які свідомі наскільки широкі горизонти відкриває перед ними віра, називали Христа правдивим сонцем, «проміння якого дає життя» […] Хто вірує — бачить; бачить завдяки світлу, що освітлює увесь шлях подорожі, оскільки походить від Воскреслого Христа, ранішньої зорі, що ніколи не зайде.

Уділи нам, Господи, світла, що дає бачити.

 

ІІІ. Ісус об’являється Марії Магдалині

Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до Нього по‑єврейському: «Раввуні!» — що у перекладі означає: «Учителю!» (Йн 20, 11‑18).

Віра народжується від зустрічі з живим Богом, Котрий кличе нас і об’являє свою любов, любов, яка перевершує нас, і на яку ми можемо опертись, щоб незломно витривати і будувати своє життя. Перемінені цією любов’ю, ми отримуємо свіже бачення і нові очі; ми усвідомлюємо, що вона містить велику обітницю сповнення і перед нами відкривається бачення майбутнього (4).

Уділи нам, Господи, світла любові.

 

IV. Ісус об’являється учням по дорозі до Емауса

Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус (…) розмовляли між собою про все, що сталось. А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Ісус, наблизившись, ішов разом із ними (Лк 24, 13‑27).

Віруюча людина є подорожуючою і має бути готовою дозволити себе вести, вийти поза себе, щоб знайти Бога, котрий завжди дивує. Ця повага Бога до очей людини показує нам, що коли людина наближається до Нього, людське світло не розсіюється в яскравій безмірності Бога, наче зірка, поглинута світанком, але стає все яскравішою в міру наближення до первинного вогню, подібно до дзеркала, що відбиває світло (35).

Уділи нам, Господи, світла на нашій дорозі.

 

V. Учні впізнали Господа при ламанні хліба

І ось, як Він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив і, розламавши, дав їм. Тоді відкрилися в них очі (Лк 24, 28‑35).

Сакраментальна природа віри має свій найвищий вираз в Євхаристії. Вона є цінною поживою для віри, зустріччю з Христом, присутнім в реальний спосіб через найвищий акт любові, життєтворчий дар самого себе. […] В Євхаристії ми вчимося вбачати глибину реальності. Хліб і вино перетворюються в Тіло і Кров Христа, який уприсутнюється на своїй пасхальній дорозі до Отця: ця динаміка впроваджує нас — і тілом, і душею — в прагнення всього створіння до свого сповнення у Бозі (44).

Уділи нам, Господи, світла Євхаристії.

 

VI. Воскреслий Господь об’являється спільноті учнів

Ісус став посеред них і до них каже: «Мир вам!» Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать (Лк 24, 36‑45).

Акт віри однієї людини стає частиною спільноти, частиною спільного «ми» народу, який у вірі стає ніби однією людиною […].Посередництво не є перешкодою, а відкриттям: в зустрічі з іншими нашому погляду відкривається істина більша, ніж ми самі. […] Віра є безкорисливим даром Божим, який вимагає покори та сміливості, щоб довіряти та довіритись, і в такий спосіб побачити світлий шлях зустрічі Бога з людьми – історію спасіння (14).

Уділи нам, Господи, світла спільноти.

 

VII. Ісус переказує Церкві дар миру і примирення

Ісус дихнув на них і каже: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються» (Йн 20, 19‑23).

Вірити означає довіритись милосердній любові, яка завжди приймає та прощає, яка підтримує та скеровує наше життя, яка показує, що спроможна вирівняти криві лінії нашої історії. Віра полягає в готовності відкритись на нову переміну, яку виконує Божий поклик (13).

Декалог не є набором заборон, але містить конкретні вказівники як вийти з пустелі егоїстичного і замкнутого в собі «Я» і зав’язати діалог з Богом, дозволити огорнути себе Його милосердям, щоб донести це Його милосердя до інших (46).

Уділи нам, Господи, світла миру.

 

VIII. Воскреслий Господь зміцнює віру Томи

Повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили». Та він відрік: «Якщо не побачу на Його руках знаків від цвяхів та не вкладу пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік Його, — не повірю!» (Йн 20, 24‑29).

Світло любові зроджується тоді, коли наше серце зворушене і ми, тим самим, приймаємо в нас внутрішню присутність любленого, що дозволяє нам пізнати Його таїну. Зрештою стає зрозумілим, чому поряд зі слуханням і баченням святий Іван говорить про віру як дотик, як знаходимо в його Першому Посланні: «Що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися» (1 Ів. 1,1). Через своє Воплочення і Пришестя Ісус доторкнувся до нас і сьогодні доторкається через Таїнства. І таким чином, перемінюючи наші серця, невпинно дозволяє нам пізнавати Його і визнавати як Сина Божого. Вірою також і ми можемо Його доторкнутися і отримати силу Його благодаті (31).

Уділи нам, Господи, світла віри.

 

ІХ. Зустріч із Господом на березі Тиверіадського озера

Каже до них Ісус: «Дітоньки, ми маєте що з’їсти?» Йому відповіли: «Ні». Тоді Він каже до них: «Закиньте сіті праворуч від човна, то знайдете» (Йн 21, 1‑12).

Зустріти Христа, дозволити Його любові нас обійняти і провадити, розширює горизонти нашого життя, дає йому силу надії, яка не згасає. Віра не є притулком для несміливих людей, але розширенням життєвого простору. Віра допомагає віднайти наше велике покликання, покликання до любові, і дає певність в тому, що цій любові можемо довіритись, їй повірити, оскільки вона стоїть на фундаменті вірності Бога, яка сильніша від усіх наших слабостей. (53).

Уділи нам, Господи, світла довіри.

 

Х. Господь прощає Петра і ввіряє йому свою вівчарню

Каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш Ти мене більше, ніж оці?» «Так, Гоподи, — відвічає Йому, — Ти знаєш, що люблю Тебе». І мовить йому: «Паси Мої вівці!» (Йн 21, 15‑19).

Перед своїми Страстями Господь Ісус запевнив Петра: «Я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла» (Лк.22,32). А потім довірив йому «утверджувати братів» власне в цій вірі. Свідомий завдання, довіреного Петрові, Бенедикт XVI вирішив оголосити Рік Віри, час ласки, який покликаний допомогти нам досвідчити велику радість, яку дає віра, оживити пізнання широких горизонтів, які відкриває віра, щоб її сповідувати в її єдиності і повноті, будучи вірними пам’яті Господа, зміцнені Його присутністю і діянням Святого Духа. Досвід віри, яка робить життя великим і повним, сконцентрований на Христі і силі Його ласки, оживляв посланництво перших християн (5).

Уділи нам, Господи, світла вірності.

 

ХІ. Велике розіслання учнів Ісусом

«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аждо кінця віку» (Мьт 28, 16‑20).

Світло Христове відбивається на обличчях християн, як у дзеркалі, і так воно поширюється, і так приходить до нас, щоб ми теж могли поділитися цим баченням і відобразити це світло іншим, так само, як у Великодній літургії, світло Пасхальної свічки запалює безліч інших свічок. Віра передається далі, можна сказати, через контакт, від однієї особи до іншої, так як одна свічка запалюється від іншої. Християни, у своїй вбогості, сіють таке родюче насіння, що воно стає великим деревом, здатним наповнити світ своїми плодами (37).

Уділи нам, Господи, Твого світла.

 

ХІІ. Ісус возноситься на Небо

Перед вознесінням Господь Ісус сказав до них: «Ідіть же по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всякому творінню. Хто увірує і охреститься, буде спасенний» (Мк 16, 14‑20).

Віра, яку отримуємо від Бога як надприродний дар, стає світлом на нашому шляху і провадить нашу подорож в часі. З одного боку, це світло походить з минулого, воно є світлом основоположної події минулого — життя Ісуса, в якому об’явилася його досконала, гідна довіри любов, любов, яка спроможна подолати смерть. Водночас, оскільки Христос воскрес і провадить нас поза рамки смерті, віра також є світлом, що йде з майбутнього і відкриває перед нами широкі горизонти, що ведуть нас поза рамки закритості у собі до широкої спільності (4).

Уділи нам, Господи, світла радості.

 

ХІІІ. Учні з Марією чекають у Вечірнику на зіслання Святого Духа

Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом із жінками і Марією, матір’ю Ісуса, і братами Його (Діян 1, 12‑14).

Церква — це Мати, яка вчить нас говорити мовою віри. Святий Йоан висловлює це у своєму Євангелії, тісно пов’язуючи віру і пам’ять і поєднання їх обох з діянням Святого Духа, Котрий, як каже Ісус, «все вам нагадає, що я сказав вам» (Йн 14, 26). Любов, яка є Дух і яка перебуває у Церкві, об’єднує людей різного віку і робить нас сучасниками Ісуса, стаючи, таким чином, нашим провідником у паломництві віри (38).

Уділи нам, Господи, світла надії.

 

XIV. Ісус зсилає Церкві Святого Духа

Аж ось роздався з неба шум, наче подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. (…) Усі вони сповнилися Святим Духом (Діян 2, 1‑6).

У вірі «Я» віруючого розширюється, щоб у ньому міг бути присутній хтось Інший, щоб він жив з кимось Іншим, і таким чином його життя розширювалося в Любові. Тут ми бачимо дію Святого Духа. Християнин може бачити очима Ісуса, відчувати Його почуттями, брати участь в Його Синівській поставі, тому що стає причасником Його Любові, яка є Духом. У любові до Ісуса, ми отримуємо, певним чином, Його бачення. Без того уподібнення Йому у Любові, без присутності Духа, який сповнює Нею наші серця (пор. Рим 5, 5) неможливо сповідувати Його як Господа (див. 1 Кор 12, 3) (21).

Уділи нам, Господи, світла Духа Святого.

 

Завершення

Наша культура втратила здатність досвідчувати конкретну Божу присутність і діяльність в світі. Ми вважаємо, що Бог знаходиться поза межами, на іншому рівні реальності, далекий від наших повсякденних справ. Але якби це було так, якби Бог не міг діяти в світі, Його любов не була б по-справжньому сильною, по-справжньому реальною, і взагалі була б неправдивою, це не була б любов, здатна нести те щастя, яке обіцяє. І взагалі, у такому випадку, Йому було б абсолютно байдуже, чи віримо ми в Нього чи ні.

Християни, натомість, сповідують віру в реальну і сильну Божу любов, яка насправді діє в історії і визначає її остаточну долю. Цю любов можна зустріти, вона в повноті обʼявилася в страстях, смерті і воскресінні Христа (17).

За матеріалами: wiara.pl  

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity