Притчі

Радість і смуток

09 Травня 2016, 16:56 6106 Юлія Головчин
смуток

Якось говорили між собою Радість і Смуток. Смуток нарікав на свою долю:

– Куди мені подітися в цьому житті?! Мене ніхто не хоче, бо зі мною тільки плачуть. А тобі добре, ти для всіх бажана, тебе всі хочуть, тобою мріють!

– Та ні, – зітхнула Радість, – мене також інколи не приймають.

– Тебе? – здивовано запитав Смуток. – Не вірю!

– Так, мене! Іди зі мною і побачиш!

Йдучи, зайшли в одну хату, де чоловік і жінка сварилися. Радість піднесла жінці квітку з рук чоловіка, та жінка в гніві викинула її. Смуток каже:

– Може, ти замало веселості даруєш?

– Ні, – зітхнула Радість, – це вони прийняти мене не хочуть.

– Тоді я до них прийду! – з охотою сказав Смуток.

Прийшов до них Смуток. Жінка почувалася винною. Вони мовчали цілий день. Чоловік був ображений. Вони не розмовляли, тож між ними жив Смуток.

На другий день пішли в іншу оселю, там жила сім’я, в якої не було дітей. Радість принесла добру новину.

– Жінко, давай я тобі подарую хлопчика! – сказала Радість.

– Та не потрібно мені тих дітей! Знаєш, як кажуть: «Діти – це квіти, а якщо квіти, то нехай вони цвітуть на інших підвіконнях!»

Радість, заплакавши, пішла геть. І тут до цієї сім’ї з охотою, підстрибуючи на одній нозі, прийшов Смуток. І сказав:

– В тебе не буде дітей, замість них з тобою житиму Я, а згодом тут поселиться моя сестра – Самотність.

– Може, замало ти себе людям даєш? – запитав Смуток у Радості.

– Та начебто ні. Ось дивись.

Радість привіталася з ангелом, він прийняв її і, прийшовши до Діви Марії, сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками» (Лк. 1.28).

– І її син буде Спасителем для всього світу, – прошептала Радість.

– Ого! Це величезна радість людству! – прошептав Смуток.

Ісус дійсно був для людей Спасінням. Люди прийняли Його, бо, радіючи, вітали: «Осанна Синові Давида! Благословен, хто йде в Ім’я Господнє…» (Мт. 21.9)

– Ну, то чому ти плачеш? – спитав Смуток. – Тебе ж прийняли!!!

– А дивись далі, – прошептала тихо Радість.

«Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали». (Йоан 10.10)

Не пошанували і цю Радість. Били, плювали, жовчю напували і, врешті, розіп’яли на хресті. І знову мали тільки Смуток.

Часто ми відкидаємо радість, не усвідомлюючи, що втрачаємо її, можливо, назавжди. Адже вона вже ніколи не повернеться до нас такою, якою приходила перше. Тоді замість неї завітає сум. Бо людське серце ніколи не буває порожнє. Воно завжди наповнене чимось: радістю чи смутком.

Фото: pixabay

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity